Читати книгу - "Заміж за Темного, Ешлі Голд, Ксенія Мур"

— Помстимося!

— Вбити звіра!

— Зупинимо морок! Загонимо його туди, де йому і місце.

Клод теж помітив віщунку і дивився на неї, очікуючи коли вона наблизиться. Стара демониця стала поруч із Клодом і голосно, ніби її голос підсилював потужний мікрофон, звернулася до воїнів:

— Діти лісу! Ніхто не має права порушувати закони, встановлені Богами, а тим паче, оскверняти їх творіння — Джерело магії, яке всім нам дає життя. Мені було видіння. Боги говорили зі мною і передали вам послання. Я прийшла сказати, що Боги благословляють вас на цю битву.

Магія її голосу безперешкодно проникала у кожне серце, вплітала у нього невидимі нитки хоробрості та рішучості, надавала впевненості та посилювала віру і руйнувала останні крихти сумнівів. Її слова були надзвичайно важливими для всіх присутніх, бо тепер вони відчували, що з ними не лише їх зброя і здібності, а і захист вищих сил.

– Дякую, — сказав Клод і шанобливо вклонився Севріні, а потім звернувся до свого війська. – Вирушаймо негайно! Каркоріо, ходи до мене.

На галявині відразу почалося жваве переміщення. Спочатку я не зрозуміла, що відбувається, а тоді побачила, що, ніби у чітко налагодженому механізмі, кожен воїн знав куди йому йти і що робити. Демони сіли на спини каркортів та кентаврів і всі вони, мов нестримний буревій, ринулися через ліс назустріч неминучій битві. Потужну, могутню армію гнала вперед жага помсти і ненависть до ворога, який посмів зазіхнути на їх святиню та забрати життя їхнього товариша.