Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

***

  Я підбігла до хлопця із пробитою головою в районі чола. Він лежав нерухомо, шкіра була нездорово блідою, навіть із зелено-сірим відтінком. Навколо очей темні кола. Я помітила ще дрібні, незначні поранення на ногах, але вони не смертельні, а ось голова …

-Він … він живий?

-Хай живий, мага складно вбити, якої б кваліфікації він не був. Але на лікування такого роду поранення піде не менше пів року.

-Як … як це сталося? З усіма хлопцями?

-Сьогодні перед останньою парою Віллі покликав до себе наш тренер. Мій брат дуже сильний фізично, він один із найкращих бійців і бойових магів, ось його і взяли до себе в охорону. Йому навіть хоч якусь копійчину, але платять за це. Отож ... його забрали на якусь спецоперацію на території академії, одразу попередили що небезпечно, що боремося з невідомим ворогом, що треба бути обережними ... але не допомогло. На другому поверсі було тихо, тільки відчутний холод з боку поверху нижче ... Цього поверху. Коли ті спустилися і зайшли у праве крило … на них там чекав маг-відступник. Він був нереальних розмірів. І Віллі був першим ... він пішов на перевірку території, і був першим у строю. Всі йшли за ним і, відповідно, перший і сильніший удар отримав саме він. А оскільки удару він не очікував, відвернутися не встиг ...

-Але звідки ви зараз знаєте ці подробиці якщо хлопці ще не прокинулися? І чи вбили відступника?

-Щодо відступника скажу відразу – ні. Він утік. План його визнали відразу, але втримати вже не вдалося.

-План? У них бувають плани?

-Скоріше не у них, а у тих хто ними керує. Маги-відступники сильні, але дуже дурні. Вони як зомбі, бачать мізки йдуть до них, не звертаючи уваги на лаву під ногами, монстрів та інші перешкоди. А щодо плану цього відступника … він хотів напасти. Напасти, як зрозуміли наші експерти, на тебе, Аїдо.

-На ... на мене?

-Так … Він йшов на твій вогонь. Йому потрібен був твій вогонь! Але коли він зрозумів, що тебе виманити не вдалося, а прийшли не ті маги, він змотався назад до свого "господаря".

-Аїда! Шилл! Вілле! Ви живі! - З дверей, як я зрозуміла, медпункту кричала Велінда.

-Ну я б так не стверджувала ... - сказала не голосно я подивившись ще раз на брата Лі, що лежить на ліжку.

-Ох, Вілле … Ну чому він постійно геройствує? Сказали йому, небезпека там! - Голосила дівчина. - Тепер ... лікуватися він буде довго. Ходімо Аїда, треба поговорити.

-Що? Куди? З ким поговорити?

-Зараз сама все дізнаєшся ... - сказала дівчина і пішла у бік дверей разом із Шиллі.

  До мене дійшло місце куди ми йдемо тільки коли ми піднялися на поверх вище та пішли у бік кімнати Вільяма. Дивно, що звідти чути уривки діалогу. Хто в цій кімнаті може розмовляти, якщо там тільки Вільям? Чи його час віддавати до лікарні, бо хлопець сам із собою розмовляє? Як мінімум Анна не любила, коли я говорила сама з собою. Вона казала, що це перша ознака психічного розладу. Анна вважала, що то хвороба. І досить серйозна хвороба, і її потрібно в терміновому порядку позбавлятися. У мене звичайно були інші думки щодо цього, але не суть. 

  Ми зайшли в кімнату вже під час розмови.

- ... Який знайшов, що хотів, але не дістав. Скажу так, наш ворог сильний, хитрий, агресивний і має армію! Але магія льоду це не чиста магія. З нею не народжуються! Це або прокльон, або ритуал. Але лід, з часом, може занапастити свого господаря і всіх хто з ним був у близьких відносинах. Тому цей маг не використовує магію безпосередньо до неї, а веде свої брудні справи через інших магічних істот. І вже ясно зрозуміло що на відступнику, він не зупиниться і далі підуть більш досвідчені та злісні істоти. – Розповідав щось активно Вільям.

-Тому ми вирішили посилити захист, додати додаткові предмети захисту та цілительства для бойових магів і цілителів. А також ... потрібно буде щоб ви з Аїдою пішли на пошуки стихійників, що залишилися. Їх більше, аніж здається, а вам буде не складно, завдяки Аїді. – Говорив ректор дивлячись у вікно.

-А Аїда тут до чого? – Перепитав Вільям.

-Ам ... Як відомо, стихія вогню має багато прихованих здібностей. - Подала голос Лінда, яка все ще стоїть біля дверей. - Одна з її здібностей – сильна інтуїція. Ти, Аїдо, завдяки цій здатності, можеш ніби відчути місцезнаходження стихійників, що залишилися.

-Дякую міс Велінда. І це, на щастя, правда. Аїда по-справжньому може в буквальному сенсі відчути де ,,Тобі подібні". - Продовжив ректор. - В загальному! Забагато вам інформації для одного вечора, є ще багато речей, що я ще не розповів, але про це пізніше. Дідусь Аїди пробуде тут ще близько місяця, щоб переконатися в безпеці академії та своєї онуки. А щодо іншого ... поясню днями. А зараз усім спати! Завтра найскладніший день.

***

  Вранці, коли я прокинулася і одразу розбудила Вільяма. Він обіцяв ВСЕ розповісти після сну, то нехай розповідає. Зізнаюся чесно, його розбудити було складніше ніж призвати стихію, але все ж таки у мене вийшло ... за допомогою Кари, яка вчасно прийшла.

 -Аїда, Дай поспати! – Обурювався хлопець прикриваючись ковдрою.

 -Уїльям … - присівши на ліжко біля хлопця і поклавши долоню йому на ногу сказала Кара, - настав час їй все розповісти. Адже ти бачиш який час починається і ...

 -І без цієї правди прожити зможе.

-То-о-обто! - Вже зла відповідала Кара. - Я стільки часу витратила шукаючи відповіді на питання які ми повинні їй доповісти, а ти хочеш як завжди втекти?! Не біси мене милий, а то по родинному отримаєш звіздюліни! Ти знаєш, що я можу.

-Так все-все! Досить кричати зранку раніше. Розповім я їй все, але давай не тут, може краще на вулицю вийдемо? Прогуляємось, спокійно все розповімо. Тим більше, на свіжому повітрі думається простіше. 

-Знову втекти намагаєшся?! 

-Ні-ні! Просто ... просто запропонував. Мені здається, так краще буде.

-А погода тебе не бентежить? - Сказала дівчина, після чого всі, хто перебував у кімнаті, подивилися у вікно. Надворі була типова зимова погода. Ішов сніг, на землі лежав добре застиглий лід. Наближався період нового року ... Ех, хотілося б провести його в більш спокійній обстановці, ніж те, що відбувається зараз. Не подобається мені все це… – На вулиці жахливо холодно!