Читати книгу - "Опанувати Елементи, NikaLerina"

Десь далеко... хтось кричав. Чи це була я?

Все навколо розпливлося, чорне небо перевернулося, ніби я падала знизу догори. І в одну мить... Легкість.

Я більше не відчувала нічого.

***

Я ніби парила в повітрі. Біль, що за мить до цього розривав мене, тепер відступив, мов його ніколи й не існувало. Я боялася розплющити очі та побачити те, до чого ще не була готовою. Відчула, що ноги торкнулися землі, і холодок пробіг босими ступнями.

Знов опинилася в тій величезній залі, де колись уже бачила Величні Коштовності. Прозора хмарна підлога, навколо клубочилися зорі та сяйво, а на високих тронах сиділи четверо постатей, виблискуючи кристалами різних барв.

Один із них заговорив, голосом схожим на злиття грому й холодного вітру:

— І ось ми бачимося вдруге, як ніколи не бувало раніше. І знов ти порушила правила, про які ми тебе попереджали...

Я схилила голову, згадавши, що сталося.

— Я знаю... Благаю, не карайте Вартових. Обставини змусили нас — нашої сили не вистачало...

Інша постать з кристалом кольору зелені тяжко зітхнула, у її голосі відчувалася ледь стримувана лють:

— Ти свідомо порушила наш наказ!

Зала загриміла, немов ударила сотня блискавиць, примушуючи мої вуха боліти.

— Та все одно... нічого не вийшло. Я померла? — раптом вихопилося в мене, коли схаменулась, що, ймовірно, лежу десь на руїнах і не дихаю.

Четвертий Величний, чий кристал сяяв синім, відповів низьким голосом:

— Ще не час. Твоє тіло лежить поряд із Вартовими, котрі благають тебе повернутись...

— Вони живі?!

— Не завдяки тобі...

Я відчула їхню колективну злість — але більше схожу на розпач і роздратування.

— Ми дамо вам силу, здатну стерти з Ерде те, чого там бути не має. На кілька хвилин вам буде дозволено спільне злиття з усіма Елементами, — промовив червоний Величний. — Не прогав цей момент. А поки що — бийся, допоки не дістанешся серцевини Темного Діаманта.

— Що? — я ледь видихнула, серце застрибнуло від нерозуміння. Тобто я сьогодні не помру?

Тоді всі четверо підвелися, направивши на мене сліпучі промені, що виходили з їх кристалів.

— Дівчино, яку на Землі було названо Катіоною, отримай тепер наше Благословення та активуй Елементи без приймання їхньої суті. Стань до світанку протидійним — Білим Діамантом. Вбери в себе магію Світла й Чистоти та отримай здатність впливати на саму долю. Даємо тобі перероджене ім’я, тож на сьогодні ти житимеш як Cationa Solisvera — та, що стане світлом, розвіє темряву й очистить Ерде від Скверни назавжди!

У мене перед очима миттєво виник сяючий білий кристал, від блиску якого заболіли очі. Він поволі поплив просто до моїх грудей і, мовби занурився в мою сутність. Я на секунду задихнулася — тіло охопило біле сяйво, що переважало будь-яку енергію, відому мені раніше, навіть у злитті з декількома Вартовими.

— Це означає що... що я? — мій голос затремтів, а постаті Величних мовчали. Я відчула, як неймовірна сила пульсує в тілі.

— Так. Тепер ти стала Елементом, якому більше не потрібне звичайне злиття, — відказав один із Величних. — Ти зможеш активувати своїх Вартових і битися з ними пліч-о-пліч до хвилини, коли відчуєш, що треба більше. Тоді вбери в себе всі їхні сили та знищ назавжди нове першоджерело Скверни.