Читати книгу - "Земля, Ольга Кобилянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніколи не переступає її нога порога хати у веселому ліску, ніколи й не спиняється нога молодої поважної жінки коло самітнього бурдея.
Лінія між ними ніяк не може вигладитися; тут станув уже жаль матері до матері й не уступиться ніколи з-поміж них.
Часом, коли хлоп'я у веселому розбігу за Івонікою примчить аж до бурдея, коли побачить його стара жінка, її мов на ножі щось бере. І простягнула би руки за ним, пригорнула би до осиротілого серця - воно їй чимось близьке, чимось рідне, чимось дорогого покійного сина пригадує, та тут і кам'яніє на місці й невимовно гіркий спомин поринає гострим ножем у душу.
Вона відіпхнула колись свого внука від свого порога, відігнала з матір'ю, мов собаку, що був би уже таким, як оцей, і огрівав задубнілу з жалю душу й осиротілу хату розвеселяв,- а так божевільний жаль огортав її. Сама всьому винна. Сама-саміська вона. Дрижачими руками наповняє дитині капелюшок лакітками, на які здобувається самітня оселя в полі. Сушеними овочами, горішками, іноді й булочкою - і відсилає додому. Неспокійним поглядом і дивно зміненим зором наказує дитині вертати скоро до мами… Воно вертається послушно пильненьким кроком і ущасливлене до мами, а нещасна здіймає грізно кулак і грозить страшно в сторону, де проживає той, що винен її горю. Нехай господь поступить із ним, як він собі на те заслужив…
Анна дрижить над своїм хлопцем якоюсь боязкою любов'ю з цілої поважної, глибокої душі, що натерпілася до дна, і знає лише одну мету - вивести дитину свою в люди. Її колишнє горе відтворило їй очі, і інстинктом своїм пізнала життя - світ. Гарує і працює від рання до вечора на здобуття засобів до науки для сина, і щось мов силує її відірвати його від землі.
З нього будуть люди, як покине землю.
Якісь інші люди, як вона, як всі ті, що окружають її, як ті, через яких натерпілася стільки у своїм молодім житті та що передчасно зломило її. Не розуміє ясно, чому, по якій причині, але відчуває се і щиро переконана.
А Петро піддержує її в тім.
Дрібне хлоп'я з задуманими очима своєї матері його мов до життя відновило. Коли воно спить, відганяє мухи від нього, а руки його, великі залізні руки, прямо бояться доторкнути дрібного тільця, щоб не завдати йому болю. Воно ж дороге. Воно всіх займає. Щось має за собою, чим в'яже до себе й керує…
І так тяжать на нім надії - якісь несформовані, прегарні, горді надії, здається, самих терплячих і упокорених - і він їх має сповнити…
Виросте - в нім прокинеться батьківська, героїчна вдача, глибокий, віщий інстинкт по матері,- вони попровадять його в інший світ… І він сповнить ті надії…
Чернівці, 7 квітня 1901 р.
Notes
1
- Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша (нім).
2
- Штивний - цупкий, застиглий.
3
- Гоппляц (від нім. Hauptplatz) - центральне місце, головна площа.
4
- Барда - сокира.
5
- Ґердани та бодзики - прикраси з намистин бісеру та клаптиків матерії.
6
- Мати храп - мати на оці.
7
- Туй-туй - ось-ось.
8
- Не ялося - не годилося.
9
- Стрій - одяг.
10
- Двірник - начальник громади, староста.
11
- Нехарно - неохайно.
12
- Волічка - шерстяні нитки для вишивання.
13
- Зіштивніле - застигле.
14
- Нанашка - хрещена мати.
15
- Ширінка - хустка.
16
- Шовкова рікля - шовкова в різних смугах сукня без рукавів, з станком (половиною плахти), пришитим до спідниці.
17
- Кутаси - китиці на одежі для прикраси.
18
- Гулящі - танцюючі.
19
- Гуляти - танцювати.
20
- Бадіко - звертання до старшого роками.
21
- Стрільба - рушниця.
22
- Шутер - гравій, щебінь.
23
- Бранка - призов.
24
- Право - закон.
25
- Бурдей - землянка.
26
- Пивничні мешкання - землянки.
27
- Город - сад.
28
- Фудулитися - пиндючитися, гордувати.
29
- Пушка - бляшанка.
30
- Зимний - холодний.
31
- Сивий - сірий.
32
- Трійло - отрута.
33
- Гарувати - тяжко працювати.
34
- Трілер - трель.
35
- Острота - суворість.
36
- Бутний - гордий, чванькуватий.
37
- Хосен - користь.
38
- Знеслість - гордість, пишність.
39
- Ходити на візитацію - робити обхід.
40
- Паприка - перець.
41
- Імператор (нім.).
42
- Військовий абшит - документ про увільнення з війська.
43
- Пуделко - коробка.
44
- Клака - толока, спільна робота за частування.
45
- Професор - учитель.
46
- Кошниця - великий плетений сарай, де сушать кукурудзу.
47
- Пизата - пиката.
48
- Шумилиння - листя, в яке загорнутий качан кукурудзи.
49
- Гостинець - шлях.
50
- Склеп - лавка.
51
- Чічка - квітка.
52
- Горботка - дві плахти, що їх носять замість спідниці.
53
- Цітки - маленькі мідні випуклі кружечки.
54
- Розривка - розвага.
55
- Консеквентний - урівноважений.
56
- Наглий - раптовий, несподіваний.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Земля, Ольга Кобилянська», після закриття браузера.