Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

-Ти у в’язниці? 

-Так. Знаходжуся під слідством. Не знаю, чи дадуть мені термін, чи випустять на волю. 

-Я боюся, аби нас обох не вбили. Ох і каша! Який ґедзь вкусив Ромула? Він копає собі глибочезну яму. Суспільство в напрузі. Я боюся, що то кінець. Як там мати? 

-Я не знаю. Ми з нею не спілкувалися відколи я зник. 

-Зрозуміло. То ти у нас священником був? 

-Мені було цікаво  й необхідно взяти сан. 

-Борода тобі не личить. 

-Я знаю. Однак, вона додає мені мудрості. Всевишній наче дає мені через неї своє знання. Мої молитви завжди з тобою, батьку. Скажу чесно, віра допомогла мені позбавитись від гніву щодо тебе. 

-Ти мене пробачаєш? 

-Ні. Але я готовий почати наші нові стосунки. 

   Сором охопив старого. Криптор на прощання махнув рукою і пішов на вихід. Ґранд проводжав його сором’язливим поглядом. Смуток охопив все тіло. Раніше він міг вирішувати все, а зараз нічого. Ґранд ніколи не думав. Що зможе закінчити своє життя саме так - наодинці, лежачи в палаті та в передчутті повстання. Він прагнув знищити  «Орден» і стати другим Імператором, а став живим мерцем, чия доля з кожною хвилиною стає невідомою.