Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Повітря  засвітилося і в вітальні з'явився молодий чоловік, волосся кольору стиглої пшениці, смарагдові очі, він хвилину розглядав все навколо, а потім повільно підійшов до Белли

Здрастуй, мамо. Я дуже скучив за тобою. - Белла навіть не ворушилася, - я бачу план спрацював, і нарешті війна закінчилася. Мамо не мовчи, я тут не надовго.Георг, це ти сину? Я не вірю своїм очам. Ти живий?Так живий, але тут я не можу бути довго. Я прийшов сказати моїм рідним жінкам, що люблю вас.

Нона сиділа на подушці, її душили сльози, в якусь мить вона гірко розплакалася, Георг підійшов до неї , пригорнув до себе, поцілував як востаннє та тихо сказав:

Нона не плач, так мало статися, я знав, що не зможу бути з тобою. Але ті роки, що ми прожили разом, будуть завжди зі мною. Я так довго шукав мага, який зможе замінити мене, буде кохати , так як я не кохав. Дивись ти стала магом, ти проживеш ще з тисячу років з Ерне, у вас ще будуть діти. Не плач, і не оплакуй. Ти вільна, будь щаслива.

Потім  він підійшов до Іри, довго дивився в її очі, погладив по щоці, загорнув за вухо неслухняне волосся, поцілував і сказав:

Мріяв, що ти станеш саме такою. Ти справжня королева, ти нічого не просила за свою допомогу, те що ти зробила на Землі та у Міжсвітті, не під силу навіть напвібогам. Ти моя донька, я знаю, що ми ще зустрінемося і не раз, тому не прощаюся. В тебе є сили перетнути вимір, чекатиму в гості. Мамо, я передаватиму тобі листи. А зараз мені час. Доню вітаю з весіллям, Даріо достойний тебе. Подарунок на весілля буде завтра, ви зрозумієте, що від мене.

Він зник , так само як появився, а дівчата сиділи на кольорових подушках, кожен думав про своє, тільки Белла підійшла ближче до Іри та сказала: 

Дитино, сьогодні ти в моєму лиці, показала матерям загиблих воїнів, що їхні діти , що віддали своє життя заради інших, живі. Так не поряд, але десь в іншому вимірі, їхній подвиг не забуто, а вшановано з честю. Їхнє життя не обірвалося, а перенеслося туди, де вони потрібні. Дякую

 

Дівич-вечір трохи пішов не за планом, замість розваг, всі наплакалися, і їй не хотілося, щоб він так завершився. Тому у вітальні розчинилися стіни , стеля і вони перенеслися в Україну, де в ресторані для них була замовлена вечірка, за традиціями українських дівчат з танцями та караоке. Їхні сукні змінилися на вечірні, музиканти побачивши гостей, розпочали дівич-вечір, а офіціанти виносили страви та напої. У сусідній залі розважалися їхні чоловіки, оберігаючи своїх коханих...