Читати книгу - "Загублена душа, Віталіна Весела"

Та не дивлячись на їхні старання, Аленові зовсім не було діла до того, він був зайнятий виловом Чорних Апостолів по всій імперії, що останнім часом дуже пожвавішали.

Для Олівії ж цей рік пролетів не помітно, бо вона була постійно зайнята. З ранку та до обіду вона мала обовʼязково відвідувати заняття в Академії. Швиденько щось перекусивши, вона бігла до компанії через телепортацію, та працювала там до самого вечора. По заході сонця всі збиралися разом вечеряти, а потім для них з Філіппом, герцог проводив персональні, пекельні тренування, після чого вони обоє, ледь живі, як-небудь тяглися до своїх кімнат. Можливість швидко переноситися в інший куточок імперії значно збільшило її зайнятість, але разом з цим збільшилися і її можливості. За цей рік на північну фортецю було ще декілька набігів дрібних монстрів, тож якби не телепортація, вона нічим не могла б допомогти. На щастя всі ті монстри не були летючими, тож місто добре було захищене стінами фортеці.