– Господи, за що? – схилилася на коліна жінка. – Не плач, моя зірко! За любов до волі та Батьківщини. Вони ніяк не втямлять, що можна зламати всі кістки чи вийняти у козака серце, але воно все одно битиметься за Правду й Віру та ненавидітиме їх. Я помираю, однак і на тому світі завжди кохатиму тебе... … Це не кінець, а тільки початок історії....
70
0
15.12.24