- Мені Ігнат сказав, ти розлучатися надумала! – Це правда. Ти мені зрадив. І я йду. Сталевий погляд - абсолютно тверезий - прибив мене до підлоги. Страшний. Порожній. Як у вбивці. - Іди. Я не тримаю. Тільки, врахуй, підеш із тим, з чим прийшла. Тобто ні з чим. Твого тут нічого нема. Нічого. - Та мені нічого не треба від тебе, Єгоре. Гидко… - Так?...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький