Книги українською - Наталія Ковган

Ян дивився на прекрасну біляву дівчину, що непорушно сиділа на дивані. Милувався нею, насолоджувався усвідомленням, що вона належить йому. - Красуне, не варто боятися! Ти зрозумієш, яке це щастя - стати моєю. Білявка підвела на чоловіка сині очі. Зробила спробу усміхнутися, але не вийшло. - Я належу тобі, пане Віленський? - Так! Моя Аврора. Моя...