— Ти граєш зі мною, Елізабет, — прохрипів він, його голос був майже невпізнанним. Він простягнув руку, і його пальці торкнулися її відкритої спини, ковзнувши по шовку сукні. Електричний розряд пробіг між ними. Вона ледь помітно здригнулася, але не відвернулася. — А хіба не ти почав цю гру, Вікторе? Його долоня опустилася нижче, окреслюючи вигин її...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький