Марічка: Звідки, я могла подумати, що двері які я відкрию виявлятимуться дверима мого кохання. Ой, фіктивного кохання. І що я поб'ю його шваброю. Завдяки, цьому хлопцю я забула про свою роботу. До якої дуже важко працювала. А моя робота — це моє все. Було до нього. Адже, тепер він Микола Шапаренко (Шкарпетка). Займає в моєму житті не чи мале...
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький