І ти хотіла би швидкої смерті, щоб, ніби фенікс, піднятися з попелу власного тіла, однак у твоїх руках немає чуда, а на твоїх кордонах немає магічних куполів. І ти випливаєш зі свого басейну, ледве піднімаючись на руках за обгорілі бортики, що обпікають шкіру....
Земля буде зла, навіжена, дика. Хотітиме помсти, боронитиме своє, гудітиме від сказу, тремтітиме від ненависті. Закине тебе у свою глиб, обійме, розчинить, заколисає....
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький