– Я боюсь, що помру так і не вибравшись з кайданів буття. – вона дивилась, як в морській далині пливе корабель і думала: « Чи так далеко мені плисти до своїх бажань?» Дівчина продовжувала занурюватись у власні думки. Їй згадувалось дитинство, час, з якого почались випробування. Як і кожному з нас життя всувало їй постійно палки в колеса...