– Я боюсь, що помру так і не вибравшись з кайданів буття. – вона дивилась, як в морській далині пливе корабель і думала: « Чи так далеко мені плисти до своїх бажань?» Дівчина продовжувала занурюватись у власні думки. Їй згадувалось дитинство, час, з якого почались випробування. Як і кожному з нас життя всувало їй постійно палки в колеса...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький