Читати книгу - "Мій поганий і ласкавий звір, Таміла Калас"
- Жанр: 💛 Короткий любовний роман
- Автор: Таміла Калас
- 679
- 0
- 25.11.23
Зануртеся в захопливий світ емоцій та відкриттів разом із "Мій поганий і ласкавий звір" від талановитої Таміли Калас. Це не просто розповідь, це подорож у світ почуттів та внутрішніх бурь. Головний герой, як і кожен з нас, виявляється на перехресті вибору між темрявою і світлом, поганним і ласкавим звірям у своєму серці. Ця книга — як пробудження до власного "я", до розуміння справжніх цінностей.
🖋 Про Автора: Таміла Калас — талановита українська письменниця, яка завоювала серця читачів своєю глибокою філософією та непередбачуваними сюжетами. Її слова — це магія, що розкриває найтемніші куточки людської душі.
🌐 ReadUkrainianBooks.com: На нашому веб-сайті, ReadUkrainianBooks.com, ми даруємо можливість кожному читачеві насолоджуватися літературним доробком українських авторів безкоштовно та без реєстрації. Тут зібрані найкращі твори світової літератури, адаптовані українською мовою. Чому це важливо? Читати українською — це не тільки розвага, це внесок у розвиток мови та української літератури. Національна мова — це наша гордість, і її розвиток — ключ до майбутнього.
📚 Важливі речі: Читати українською — це відкривати двері до культурного скарбниці та глибше зрозуміти самого себе. Книги — це вікна в інші світи, які розширюють розум та збагачують душу. Тому обирайте "Мій поганий і ласкавий звір" та інші твори українських авторів на ReadUkrainianBooks.com, бо читати українською — це стильно, корисно і завжди модно! 📖💙
Долучайтеся до читацької спільноти та даруйте собі світ нових вражень на ReadUkrainianBooks.com!
Читати ще книги автора Таміла Калас:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Навколо тиша. Ще дуже рано. У мене в руках чашка гарячого чаю. Небо ще темне. Світ спить. Наближається новий день. Ще трохи — і він настане. Він бурею увірветься в моє життя разом зі сходом сонця. Тиша ранку зміниться шумом дня. Спокій усамітнення буде витіснений наполегливістю людських потреб. Тиха гавань ранка буде порушена необхідністю прийняття рішень. У наступні 12 годин день буде ставити свої вимоги.
Скоро рік, як я працюю у великій компанії. Моя робота це: Каріна принеси, подай, домовся про зустріч — я секретар, така собі сіра миша, яка має виконувати всі забаганки боса. Особистий менеджер, або його записник.
Ілля Олексійович - цей чоловік просто звір, в прямому й переносному значенні. Коли він проходить поз мене то навіть не повертає голову у мій бік.
На робочому місці, я мушу бути швидше нього, щоб на його столі стояла чашка міцної, чорної кави, як його очі. Якщо я, запізнюсь хоч раз, то просто буду звільнена. Чорні, похмурі кольори в Іллі Олексійовича його улюблені. Він жодного разу не був вдягнутий у білу, або кольорову сорочку, тільки чорні, або сірі костюми.
Його темний стиль одягу та життя викликає страх та небезпеку, так само як й звірська зовнішність: довга до грудей борода, яка закриває майже все лице. Волосся темне, ледь до плечей - вони в нього дуже широкі. Коли я прийшла влаштовуватися суди на роботу, мені пощастило. Ілля Олексійович перебував у відпустці, тому прийняв мене на роботу його заступник - Ігор. Тоді був великий скандал коли повернувся Ілля Олексійович, я думала мене від разу звільнять разом з Ігорем.
Іллі Олексійовичу я зовсім не сподобалась, він вирішив я у свої 22 роки, ще дуже молода й недосвідчена для такої роботи. Тепер розумію, він мав рацію, я справді недосвідчена для цієї роботи. У мої обов'язки входить ще така не велика й огидна деталь, яку я, ледь від сорому терплю і лише тому, що платять мені дуже добре, я роблю це, дуже часто — замовляю й підбираю через телефон дівчат, для втіхи мого боса. Його смак не змінно нудний, я б сказала класичний, здебільшого цікавлять тільки параметри дівчини, колір волосся або очей не важливий.
Головна умова - це гарний бюст, інакше він повертає дівчину. Ще вона немає бути надмірно худорлявою і, як на диво мінімум косметики, ну і не дуже досвідчена, а таких серед повій повірте важко знайти.
З моїми параметрами мені не пощастило, я надмірно худорлява, а про бюст можна взагалі мовчати. Хоч косметики в мене справді мінімум, та й навіщо вона. Мені не потрібна чиясь увага. Я взагалі ніколи немала ніяких відносин, та й заміж виходити не збираюся.
Мої батьки розлучилися коли мені було 8, а мама залишила мене на бабусю з дідусем, а сама чкурнула до Італії, інколи вона телефонує і нагадує мені словесно як вона мене сильно любить і не забуває, як її важко без мене живеться. Як би мені хотілося їй вірити.
Сьогодні в Олексійовича пресконференція і я маю підготувати деякі документи, роботою він мене часто завалює, думає я не справлюся, і він таки мене позбудеться. Та я хоч і сіра худорлява мишка, але толк у своїй роботі знаю, життя мене добре навчило бути сильною, і домагатися свого.
- Каріна!
Чую його голос і бігом до боса.
- Аспірин принеси - хрипло й протягло промовив він.
Останнім часом Ілля Олексійович почав зловживати спиртним і вже декілька разів з'являвся на роботі у п'яному вигляді, хоч раніше такого собі не дозволяв.
Я повернулася зі склянкою води в руках і пластиною аспірину.
Він підійшов до мене.
- Як ти думаєш, — спитав він, і на мене одразу дунув запах алкоголю — Що більше потрібно жінкам секс чи гроші? Що найбільше приносить їм задоволення?
Він так близько до мене нагнувся, що я відхилила голову назад. На його питання, я немала і не знала відповіді, тому просто стулила плечима й відмахнула головою.
Він тільки легко посміхнувся й хмикнув, провівши мене холодним поглядом, вхопивши аспірин й воду в мене з рук, відійшов трохи далі.
- Іди - Відказав мені.
Та я чомусь на пів оберту зупинилась.
- Їм потрібна любов, думаю нічого так не приносить задоволення як справжні ніжні почуття.
Він задумливо зупинився біля свого робочого столу.
-Маленька ти дівчинка, щоб розуміти щось в любові "Хто не любив той не знає".
Дивно та він знав, що я справді ніколи ще не любила. Подобалось мені багато хлопців та далі ніж симпатії діла не було.
- Хм, ти дивишся на мене і думаєш звідки, це він знає, що я не любила? Ти працюєш в мене майже рік і ще жодного разу не спізнилася на роботу, я завжди приходжу, а в мене на столі стоїть запашна кава. А коли дівчина може вставати так рано? Лише тоді коли її нічого не відволікає, немає ніяких стосунків чи любові — яка забиває голову. Тобі пощастило, можливо надалі буде так само, й ти не полюбиш. В любові нічого нема хорошого, ти повністю належиш одні людині: твої думки, мрії, дії тільки про неї й для неї. А її байдуже.
-А якщо це взаємна любов?
Він задумався.
- Її не існує, тієї взаємності запам'ятай:
" Любов то супутниця болі й розчарування". Знаєш що, замов мені на вечір дівчинку, але з такими синіми очима як в тебе.
Я, аж зніяковіла, напевно тільки зараз він побачив колір моїх очей.
Я виконала побажання Іллі Олексійовича. Вже увечері приїхала дівчина, вона увійшла і сіла в залі очікування. Дівчина була дуже вродлива, хоч і надмір нафарбована, ще десь мого віку великі сині очі довге русяве волосся не висока навіть трохи схожа на мене.
Збираюся до себе на знімну квартиру. З офісу вийшов Ілля Олексійович. Коли я прощаюся, і вже хочу йти, він зупиняє мене й пропонує підвезти.
Чесно я такого не чекала, але погодилась.
В машині нас буде троє, тому бояться мені нічого.
По дорозі до машини я познайомилась з дівчиною, її звали Джулія, та думаю, це тільки псевдонімом. Джулія виявилась балакуча, цікава, привітна дівчина. Це вперше, я спілкувалася особисто з такою людиною, та це мене зовсім не відлякувало. В думках було лише що могло трапитися в неї що вона почала займатися такою "Професією".
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій поганий і ласкавий звір, Таміла Калас», після закриття браузера.