Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Святковий подарунок долі, Віолетта Котова 📚 - Українською

Читати книгу - "Святковий подарунок долі, Віолетта Котова"

192
0
25.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Святковий подарунок долі" автора Віолетта Котова. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Святковий подарунок долі, Віолетта Котова» була написана автором - Віолетта Котова, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Жіночий роман".
Поділитися книгою "Святковий подарунок долі, Віолетта Котова" в соціальних мережах: 

🎁 "Святковий подарунок долі" ✨ - захоплива історія від Віолетти Котової, яка розкриє таємниці любові та долі в найчарівніший спосіб. Зануртеся у світ святкового дива та відчуйте, як долі переплітаються в таємничий візерунок. Сплетіться в різдвянім обіймі кохання та загадкової долі. Головний герой - звичайна людина, яка отримує неймовірний подарунок від життя саме напередодні свят. Відчуйте тепло та радість, які приносить доля, розкриваючи свої плани на найкращий рік. Віолетта Котова - талановита розповідачка, що проникає в глибини почуттів та емоцій. Її твори - це не просто книги, а справжні емоційні подорожі, де кожен персонаж - це часточка авторської душі. Відома своєю здатністю створювати атмосферу, що залишає слід в серцях читачів.

🌐 Читайте онлайн на readukrainianbooks.com: Спробуйте вловити миті таємничості святкового настрою у кожному рядку "Святкового подарунка долі" на нашому сайті, readukrainianbooks.com. Тут кожен знайде щось для душі, адже ми пишаємося тим, що представляємо бестселери та найкращі твори світової літератури українською. 🌟 Важливість читання українською: Читати українською - це не лише національний обов'язок, але і привілегія. Мова - наше багатство, і читання українською - це активна участь у розвитку культури та підтримка мовної спільноти. Нехай "Святковий подарунок долі" принесе вам тепло в серце та віру в чудеса, а читання на readukrainianbooks.com стане вашим особистим святом слова. 📚🌲❤️


Читати ще книги автора Віолетти Котової на нашому сайті:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:
Частина 1

  Так склалося, що саме сьогодні, напередодні свята Нового року я вирішила втекти від всього старого, що було в моєму житті, точніше – минулого. Сьогоднішній день розділив моє особисте життя навпіл, воно вже давно втратило свій звичний сенс та зійшло нанівець. Я ніколи й думки не мала, що зі мною може статися щось подібне, бо мала впевненість в майбутньому та подекуди жила десь у власному внутрішньому світі, вперто не помічаючи хиткої реальності з присмаком гіркоти. Саме сьогодні я повертаючись у піднесеному настрої додому, тягла купу пакетів з подарунками, які старанно обирала, й мріяла, щоб вони принесли задоволення нам обом. Ніколи б не подумала, та навіть не припускала думки, що можу побачити те, що довелося побачити у власному домі.

 Ледве змогла відчинити двері нашої квартири, бо руки всі були зайняті. Переступивши нарешті поріг, обережно скинула з себе святкову ношу, та знімаючи верхній одяг, абсолютно випадково помітила елегантні жіночі чоботи, які акуратно стояли біля взуття мого чоловіка. Брови самі собою поповзли догори, останнє на що я сподівалася, це побачити гостей у власному домі, коли ми запланували провести свято тільки вдвох. Я вже давно у своїй фантазії омріяла неперевершену романтичну атмосферу, яку збиралася створити особисто своїми руками, вміст одного з пакетів був розрахований саме на це. Свічки, піна для ванни, солодке ігристе, нові бокали, та спокусливий одяг, всі ці атрибути повинні були зробити наше свято приємним та незабутнім. Зараз же я мовчки стояла й дивилася на червоні чоботи на високих каблуках й не розуміла хто завітав до нас.

 Я завжди була дуже наївною дівчинкою, обставини змусили це зрозуміти чітко. Мабуть, тільки така дурепа як я, не здогадалася б, що насправді діється в неї під носом, при чому давно. Жила неначе з закритими очима, а якщо бути чесною з самою собою, то не бажала бачити нічого, окрім того, що сама вигадала. Простоявши біля дверей кілька хвилин, я все ж таки зібрала думки до купи. Розум кричав, що я зараз побачу не найприємнішу для себе картину, а серце затуманювало тверезі думки та намагалося змусити мене піти і вдати, що я прийшла пізніше. Раптом щось боляче кольнуло під ребрами. Досить! Досить цього! Я вже давно мала певні й небезпідставні підозри, щодо свого чоловіка. Віталій декілька місяців не приходив вчасно додому з роботи, часто мав зморений вигляд та поганий настрій, подекуди уникав мене й був зайво знервований без видимих на те причин. Все це приводило до конфліктів між нами, але я впевнено намагалася згладжувати кути й тримати наші стосунки на стабільному рівні. Сьогоднішні мої дії стали черговою спробою повернути втрачену атмосферу дружби та романтики у наші стосунки. Я ще раз подивилась на жіноче взуття, зібрала всю волю в кулак та впевненими кроками почала рух у середину будинку. Не хотіла у це вірити, але усвідомлювала, що саме зараз можу побачити. Саме так і сталося. Коли я натиснула ручку дверей нашої спальні та різко штовхнула її вперед, побачила ту саму картину, яку вже не один раз бачила розмитою у власних жахіттях.

- Яся! – вигукнув Віталій та різко підскочив на ліжку, прикриваючись ковдрою, наче я його ніколи голим не бачила. – Як ти тут опинилась? – він стрибнув на ноги, у пошуках своїх лахів. В цей час жінка, яка лежала біля нього, в нашому спільному ліжку, навіть не дивилася на мене, не ворухнулась, акуратно прикриваючи своє тіло іншим кінцем великої двоспальної ковдри. Нашої спільної ковдри!

- Вважай, що телепортувалась! Відчула запах смаженого за сотні кілометрів. – прошипіла йому у відповідь, продовжуючи стояти на місці та спостерігати, як він швидко натягує на себе одяг, навіть не помічаючи що сорочка навиворіт.

- Ти повинна була приїхати лиш ввечері! – Віталій нервував, говорив зовсім не те, чого я очікувала. Ніяких виправдань, слів вибачення, він поводився так, наче й дійсно я не маю права приходити до себе додому раніше, ніж пообіцяла.

- А ти, як бачу не сумував. – я приречено всміхнулася, пелена наївності більше не заважала розглядати реальність. Я зараз думала про те, чи вперше він її сюди привів, бо думка про те, що я лежала в цьому ліжку після того, як вони… Це жахливо, огидно! Тим часом він підійшов до мене та взяв за лікоть.

- Ходімо поговоримо!

- А вона залишиться тут? Ти не міг скористуватися своєю фантазією та привести цю хвойду в якесь інше місце? Я думала ти маєш до мене хоч якусь повагу! – про кохання вже й зовсім мовчала.

- Заспокойся, Яся! Це було лише питання часу, я не хотів, щоб ти дізналася саме так, але… - я не витримала цього випробування, розуміла, що це кінець і він не має намірів змінювати ситуацію. Віталій навпаки, чекав цього слушного моменту, бо й гадки не мав, як мені повідомити про те, що в нього вже давно інша.

- Не треба! – я підняла руку, була спокійна й врівноважена, та лиш для нього, всередині вогонь палав. – Не принижуй мене ще більше. Я розвернулася та пішла назад до спальні, він побіг за мною.

- Не роби дурниць, Яся! – кричав мені у слід.

- Навіть не збиралася! – відповіла, та оминувши ліжко, де продовжувала лежати його коханка пройшла до гардеробної.

- Що ти робиш? – він залетів за мною.

- Ти наче не бачиш?! Збираю речі, ти ж цього хотів?! – я взяла першу ліпшу сумку та почала скидати туди свій одяг, косметику, парфуми. Мене менш за все цікавило як це виглядає, хотілося скоріше покинути цей будинок.

- Ні, ні! Ти залишишся тут! Ми самі поїдемо! – я не витримала, розсміялася гучно.

- Тому ти її сюди приволік? Тому що хотів, щоб я тут залишилась?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Святковий подарунок долі, Віолетта Котова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Святковий подарунок долі, Віолетта Котова"