Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon) 📚 - Українською

Читати книгу - "Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)"

271
0
26.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нове життя у подарунок" автора Вероніка Суховська (Shannon). Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)» була написана автором - Вероніка Суховська (Shannon), яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)" в соціальних мережах: 

📘 "Нове життя у подарунок" - захоплива історія, що розкриває таємниці долі від талановитої Вероніки Суховської (Shannon). Відкрийте для себе цей шедевр на readukrainianbooks.com! "Нове життя у подарунок" - це подорож у світ внутрішніх перетворень та змін. Це історія про новий початок, незалежно від того, як складною здається доля. Головний герой пройде шлях від втрати до відкриття, від зневіри до віри у себе. Вероніка Суховська (Shannon) - талановитий автор, чий погляд на життя дарує читачам нові перспективи. Її слова вражають глибоким сенсом та емоційною насиченістю.

🌐 Читайте онлайн на readukrainianbooks.com: readukrainianbooks.com - ваш надійний партнер у світі слова. Тут ви знайдете багато бестселерів та шедеврів світової літератури, доступних для читання безкоштовно та без реєстрації.

🇺🇦 Важливість читання українською: Читати українською - це внесок у розвиток власної культури та мови. Книги, написані українською, обогащують наше мовлення та розуміння світу.

"Нове життя у подарунок" - це запрошення до власного внутрішнього перетворення та відкриття нових можливостей. Читайте, насолоджуйтеся та відкривайте для себе чарівний світ літератури! 📚🌟✨


Читати ще книги автора Вероніки Суховської (Shannon) на нашому сайті:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 17
Перейти на сторінку:
1.1

— Алло? — у динаміку почувся схвильований голос моєї молодшої сестри. 

Я нервово стиснула папірець, що лежав на столі переді мною. Останні кілька хвилин пішли на те, щоб розмальовувати його бездумними лініями, аби хоч трошки заспокоїтись. Здається, я дещо захопилась й перестала відповідати сестрі. 

— Так, — тихо відповіла. — Я тут.

Моя сестра здихнула у трубку. Навіть стоячи зараз в іншому кінці міста від неї, я розуміла, про що Злата думає. Її пропозиція прозвучала знов:

— Богдано, ти можеш залишитись у будиночку бабусі. 

Я зімʼяла папірець, ледь стримуючи сльози. Дзвонила сестрі в надії, що вона зможе дати мені притулок на півтора тижня. За два дні Різдво, потім Новий рік. Я не зможу знайти квартиру зараз і тим паче переїхати. Було дивно сподіватись на те, що сестра та її чоловік приймуть мене в їхній розкішній трикімнатній квартирі? Зважаючи на те, що за спільними застіллями я завжди ставилась до Дениса не надто добре, можливо, не слід було розраховувати, що він радітиме приймати мене в себе вдома. 

Що ж. Наша сімʼя не вважалась якоюсь елітарною, але ми були достатньо багаті. На вісімнадцятиріччя кожній з нас батьки подарували машини. Щодо батьків, вони мали двоповерховий будинок і прекрасний сад з альтанкою. Минулого року вони вклалися й допомогли Златі й Денисові придбати велику квартиру до їхнього весілля. Денисова ж сімʼя була простою. Його батько працював, здається, десь на заводі. Жили вони у трикімнатній квартирі, так, але його батьки збирали на неї ледь не все життя, й ремонт там був… Що ж, якщо судити з фото з Денисового дня народження, що показувала мені Злата, то ремонт найпростіший. Деякі меблі, що виднілись на задньому фоні фоток, були немов силою відібрані у бабусі-пенсіонерки. 

Не дивно, що моя молодша сестра відмовилась від нормального весілля. Вона не хотіла принижувати честь і гідність свого хлопця, тому святкування було скромним, виключно за їхній кошт. Наші батьки намагались заплатити, але Злата відмовлялась, але й вони не були готові здатись. Отже, це й вилилось в подарунок у вигляді квартири. 

Чесно кажучи, в цей момент я дуже заздрила. Раніше раділа, що в сестри є квартира, а зараз… Якби в мене було власне житло,  я б не опинилась в такому жахливому становищі. 

Повертаючись до розмови із сестрою, ось що Злата пропонувала мені: залишитись у будиночку бабусі. Денисової бабусі. Бабусі її, бляха, чоловіка. Це точно, бо у нас залишились лише батьки. 

Я могла поїхати до батьків, так. Але вони й так останнім надто часто говорили про те, що от Златі двадцять один, й вона вже заміжня, має квартиру, машину, шикарний ремонт. А мені двадцять пʼять, і ми з Вадимом зустрічаємось вже пʼять років, а пропозиції все немає. Вони були б шоку. Мама б, мабуть, плакала й жаліла б мене, дізнавшись неймовірно жахливу історію, що її щойно я розповіла сестрі. А тато б почав своє традиційне “а я ж тобі говорив, попереджував тебе, що Вадим той твій — мудак”. Тепер я це бачу. Однак, мої плани на свята вже й без того зазнали краху, тому ні, дякую, обійдуся без батьків. Якою б привабливою не була моя дитяча кімната та електричний камін у вітальні. Особливо в порівнянні з бабусиним будиночком, що зʼявився у моїй уяві. Зважаючи на умови, в яких жила сімʼя Дениса — з простими шпалерами, килимами замість ламінату з підігрівом й жахливими меблями, страшно уявити, як виглядав залишений після бабусі будиночок. 

— Там нікого немає. Ти зможеш побути трошки наодинці, — сказала сестра, намагаючись зробити для мене прийняття цього рішення не таким болючим.

— Нікого? — повірити не можу, що мій голос був настільки жалісним. 

— Нікого, — пообіцяла Злата.

— А туалет у будинку? — це було критично. Я не готова ходити до туалету на вулиці у таку завірюху навіть. Постала пауза — здається, моя сестра закотила очі.

— Так, Богдано. А також душ і бойлер.

Душ. Тобто ванни там не було. Я відчула, як на очі наступають сльози від розуміння, що думаю про це навсправжки, й зробила вдих, аби уникнути істерики. Відсутність ванни — не найжахливіша річ, що коїться у моєму житті прямо зараз.

— Так, гаразд. Гаразд, я поїду. Де це?

— Я скину мітку на мапі.

Доки Злата відправляла координати, я швидкоруч зібрала речі у велику валізу. Обирала лише найнеобхідніше, а в результаті ледь закрила валізу. Поглянула на час — до повернення Вадима залишалось хвилин десять. Зустрічі з ним треба було уникнути за будь-яку ціну, тож, я залишила валізу напіврозкритою, не маючи сил стрибати по ній, аби нарешті побороти замок. Лише спакувавши її у багажнику машини й вмостившись за рулем, я зі сльозами на очах відкрила чат із сестрою. І застогнала. Бабусин будиночок навіть не у місті знаходився, а в сусідньому містечку, що для мене було жалюгідним селом. 

“Заїдь до нас. Денис передасть тобі ключі” — слідувало повідомлення від сестри. 

Я й забула, що у Злати сьогодні корпоратив. Сестра прекрасно відпочивала зі своїми колегами до мого дзвінка. Тепер, безперечно, настрій в неї не такий щасливий, але мені правда ні до кого було більше звернутись. Всі мої друзі — це наші з Вадимом друзі з університету. Не хочу принижуватись перед ними. Свою я маю лише сімʼю і сестру, тож… Довелося зіпсувати Златі свято. 

Нервово вчепившись пальцями у руль, їхала до квартири Злати, не знаючи, як себе поводити. Звісно, Денис в курсі ситуації. Це ж з його дозволу займу бабусин будиночок. І все ж, мені було соромно. Я боялась побачили на його обличчі посмішку типу “так тобі й треба, сучка”. Може, хлопець і мав право дивитись на мене так, але від цього взагалі не було легше. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)"