Читати книгу - "Най хоть по-християнській, Руданський Степан"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Руданський Степан
- 118
- 0
- 26.12.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Зиму пробуває…
Служить щиро господині,
Та й сам не дрімає…
Лиш господар куди з хати
При лихій годині,
Москалина помаленьку —
Та до господині…
А псяюха господиня
Хороша, як ружа.
Отак дала б москалеві,
Та боїться мужа…
Раз мудрує москалина,
Раком нагинає…
Бере свою шинелину,
На ню накидає…
Крешить собі її ззаду,
Справи дотирає…
Дотирає, аж господар
Двері відчиняє…
Як поглянув, закрив очі!..
“Мати моя, мати!..
Отаке паскудство робить!..” —
Та назад із хати…
Москалеві того й треба,
Що муж утікає,
Крешить її цілу зиму
І гадки не має.
Починає помаленьку
Весна наступати…
Прийшла пора москалеві
З села виступати.
Виступає москалина,
Нічого робити…
Та ще хоче господиню
Ще раз покрешити…
“Ну, прощайте, — став казати, —
Злом не пом'яніте!
Та хоть меня, горемику,
За ліс проводіте!..”
Послухались господарі
Вражу москалину:
Проводжають його з хлібом
За густу дубину.
Сіли собі під дубками,
Трохи відпочили…
Вихилили по чарочці,
Хлібом закусили…
Бере москаль господаря,
Ловить, обнімає…
“Ах, добрый ты был хозяин!… —
Йому промовляє… —
Дай-ка, братец, на прощанье…”
Мужик як рвонеться!..
Утікає, куди бачить,
І не оглянеться…
А москаль вже господиню
Крешить коло лісу…
Накрешився до вподоби
Та й пішов до біса.
Поверулась господиня
До своєї хати…
Насідає господаря,
Давай сповідати…
“О, добрий-ісь, чоловіче!
Бодай-ісь ізгинув…
Саму мене серед лісу
З москалем покинув…
Як паплюгу тую кинув,
Все лихо з тобою!..
Чи ти знаєш, що служивий
Ізробив зо мною?..”
“Мовчи, жінко, — мужик каже, —
Най хоть по-християнській!..
А то, видиш, хтів, поганий,
Мене… по-поганській!”
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Най хоть по-християнській, Руданський Степан», після закриття браузера.
