Читати книгу - "Таємне чудо для магната, Кіра Шарм"

- Давай втечемо звідси, - шепоче мені красень, один з найкращих друзів нареченого.

Хоча…

Красень, це, мабуть, не про нього.

Красень це хлопець із солодким, гарненьким обличчям.

Філ же Рогожин зовсім інший.

Його краса небезпечна. По-справжньому мужня. У ньому одразу відчувається небезпечний, впевнений у собі хижак.

Кожна риса – ідеально правильна.  Кожен жест, кожен рух - грація звіра. Знає, що йому немає рівних.

Дорогий костюм, який сидить на ньому неперевершено. Світлий піджак і футболка під ним тільки підкреслюють м'язи, що випирають з-під них. Граючи сталлю через тканину.

Мимоволі очі самі опускаються нижче. Так і хочеться торкнутися кубиків на пресі. Помацати. Дізнатися, чи справжні вони, чи це просто обман зору?

І ця посмішка. Сліпуча. Упевнена, вона не одну дівчину звела з розуму! Намертво!

«Тримайся, Олю. Тримайся», – нагадую я собі. І від нього теж тримайся. Подалі. Такий зжере і не подавиться. Навіть не помітить!

Але триматися важко, особливо коли він так дивиться. І від його широкої усмішки, від блиску в темно-сірих очах серце починає битися так часто... Просто вилітає з грудей!

– Ні. Ну, як ми втечемо? Весілля ж у самому розпалі! Та й Раєчка сьогодні на мені!

Найкраща подруга виходить заміж.

Досі не можу в це повірити!

Для мене, простої дівчини з дитбудинку, все це весілля здається чарівним балом для Попелюшки!

Хоч Таня, звісно, ​​зовсім не Попелюшка насправді. Вона народилася у багатій сім'ї. Це потім уже її батьки загинули та розорилися.

Вона виявилася майже на самому дні. Та ще й з хворою сестричкою, якій терміново потрібні були гроші на операцію, інакше вона не вижила б! Все здавалося гіршим нікуди, і те, що тепер вона виходить заміж за справжнісінького мільярдера, здається мені казковим сном! Досі страшно, що все зараз зникне. Або виявиться обманом якимось…

Але...

Може, їй і пощастило. Сподіваюся.

А ось для мене красень-мільярдер, друг нареченого, точно не пара! Мені доведеться повернутися в свою крихітну квартирку в аварійному будинку і в своє скромне життя, в якому щодня потрібно думати, як протриматися і прогодуватися.

Але на сьогоднішню ніч Раєчка, маленька сестричка нареченої, має залишитися зі мною. Потрібно ж молодим дати провести ніч удвох!

– Ми знайдемо, куди малечу прилаштувати, за це не хвилюйся! Он, Марат. Так і напрошується у няньки. І мала його, здається, поколюбила! Принцом називає.

- А ти засмутився, так? – примружуюся. Не можу стримати смішок.

– Тебе принцом не визнали?

- В точку! Я виявився не принцом, - сміється, простежуючи очима за дівчинкою.

- Так що? Дивись, - якби ненароком бере мене за руку. Переплітає наші пальці.

А мене вже струмом б'є. Від одного такого легкого дотику!

– Наречений та наречена самі втекли зі свого весілля. До речі, я з'ясовував. Вони не проти Раю на Марата залишити.

- А сам він не проти?

З сумнівом дивлюся на другого найкращого друга нареченого.

Голена голова. Шрам на половину обличчя. Шкіряні штани та чорна сорочка. Він навіть на весіллі друга виглядає жахливо. Ну, справжній бандит, не інакше! Не усміхається навіть. Очі такі крижані! Жах! Але Рая й справді чомусь його поколюбила. Хоча зовсім не розумію, за що!

- Не проти! Пішли!

Він уже тягне мене на вихід.

А я…

Чомусь не можу йому  опиратися.

- Справжня снігурочка!

Сміється Філ, з реготом надягаючи на мене мою дублянку.

І я відчуваю, як соромлюся, бо вона одразу показує, яка між нами прірва. Його модне тепле вкорочене за останньою модою сіре пальто і моя дешева дублянка з розпродажу, якою я зовсім недавно ще так пишалася поруч виглядають, як… Як пошарпана двірняжка поряд з лощеним породистим собакою з медалями і королівським родоводом!

Загалом таким ніколи не опинитись поруч. А якщо й опиняться, то з чистого випадку і то ненадовго...

Але Філ ніби не помічає цього. Чи не звертає уваги.

Нахиляється наді мною, щоб застебнути гудзики та поправити теплий шарф, і…

На якусь мить ми обидва завмираємо.

Його очі спалахують чимось… Таким, від чого по шкірі розливається жар. Я тону в його очах, а він нахиляється нижче… Його губи майже торкаються моїх…

____________________

Дорогі друзі! Вітаю вас у новій історії! Як і обіцяла!

Не забувайте додати книгу до бібліотеки, щоб не загубити її!!! А за ваші лайки та репости я буду вам неймовірно вдячна!!! Це безмежно надихає автора, і роман пишеться набагато швидше, просто як на крилах!!!

   Приємного прочитання! Люблю вас!!!!

ВАША Кіра