Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Особливо небезпечний, Ніколь Кові 📚 - Українською

Читати книгу - "Особливо небезпечний, Ніколь Кові"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Особливо небезпечний" автора Ніколь Кові. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Особливо небезпечний, Ніколь Кові» була написана автором - Ніколь Кові, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Особливо небезпечний, Ніколь Кові" в соціальних мережах: 

"Особливо небезпечний" - це захоплюючий трилер від автора Ніколь Кові, який перенесе вас у світ інтриг, таємниць і небезпеки.

Головний герой цієї книги - вправний та харизматичний детектив, який стикається зі складною справою про серію таємничих злочинів. Він не лише шукає злочинця, але й виявляється втягнутим у ситуацію, де нічого не так, як здається на перший погляд. Через кожен поворот сюжету читачі разом з головним героєм розкривають нові загадки і таємниці, прагнучи знайти правду та зупинити злочинця.

"Особливо небезпечний" - це не лише захоплюючий кримінальний роман, але й дивовижна подорож у світ людських страхів, амбіцій та моральних випробувань.

Ніколь Кові - талановита письменниця з багаторічним досвідом у творчості. Вона відома своїм вмінням створювати захоплюючі сюжети, які тримають читачів у напрузі з перших сторінок до останньої.

Ніколь вже давно захоплює своїх шанувальників усвідомлено витканими історіями, в яких кожен персонаж і кожен події виглядають як частина складного пазла. Її твори відзначаються яскравими образами, непередбачуваними поворотами сюжету і неперевершеним напругою, завдяки чому вони завжди залишаються в серцях читачів надовго після того, як остання сторінка перевернута.


Читати ще книги автора Ніколь Кові на нашому сайті:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 64
Перейти на сторінку:
1

СОФІ КЕРР


 

Сьогодні був мій день народження. Щасливі 18, які я мала провести з Кемероном в його новому будинку. Можливо це була б вечірка чи просто посиденьки з Шелбі та Інес.

Та замість цього я збиралась на свою нову роботу в тій крихітній квартирі в Паялі. В квартирі, де почалось наше з Тернером життя.

Без перебільшень, до зустрічі з ним я не вірила у якесь там палке кохання, не дозволяла собі бути надто відверто чи відкритою до когось. Вважала, що маю тримати дистанцію з хлопцями, як мене того вчили на уроках етикету.

Та все це пішло до біса, після зустрічі з Кемероном. Він буквально відкрив з ноги двері в мій світ, а потім перевернув його з ніг на голову.

І тільки подивіться ким я тепер стала.

Та я була йому вдячна за все. Він не вигнав мене на вулицю, а дозволив жити в своїй старій квартирі. Це шляхетно з його боку. Він відкрив справжню мене і показав, що таке любов до безтями. Яку я власне зіпсувала...

Минуло вже десять днів з того моменту коли він наказав мені збирати речі і вручив ключі від цієї квартири. І всі ці десять днів я була ні живою ні мертвою.

Щось в середині сильно боліло і цей біль був часом таким нестерпним, що хотілось рвати на собі волосся. Кричати, ламати все навкруги і знищувати все, що нагадувало про почкття до Тернера.

Та життя мало продовжуватись. З ним чи без. Хоча другий варіант однозначно не викликав у мене бажання лишатись на плаву.

Я складала останні екзамени навіть не думаючи про те, який бал отримаю і зрештою якось дотягла до канікул.

Ремі кілька разів протягом цих десяти днів заходив до мене, але я врешті відмовилась працювати з ним у салоні. Бо навіть тату нагадували мені про Тернера. Паял нагадував про Тернера. Квартира нагадувала про Тернера. Усе в цьому клятому районі нагадувало про Тернера!

І жити через це не хотілось.

Тож, я мала якось відволікатись і перше, що я зробила, покинула салон.

Мені було прикро лишати Ремі самого після усього, що він для мене зробив. Я відчувала себе зрадницею, та не могла нічого з цим зробити. Бо якби лишилась, страждала б ще більше.

Наступним кроком стала зміна роботи, адже кошти мені були потрібні. Та в Паялі з цим проблем не було. Я влаштувалась офіціанткою в нічний клуб і вже відкладала гроші на нову квартиру, яку планувала винайняти найближчим часом.

Це мала б бути якась крихітна стара квартирка десь на околиці Паялу, яка дозволила б мені не перетинатись із знайомими обличчями і вчасно добиратись на заняття. Бо тепер, коли Кемерон мене не підвозить, я встаю о пʼятій ранку, щоб встигнути на автобус, який до речі не завжди приїздить на зупинку вчасно.

Я стояла перед дзеркалом після душу і дивилась на себе заплаканими очима, які ще жодного дня з нашого з Кемом розриву не були сухими. Було гидко бачити своє відображення... гидко через той клятий поцілунок з Тайлером. Я ненавиділа себе, за той вчинок. Ці блакитні очі, пухкі губи, довге світле волосся яке так обожнював Кемерон.

Волосся...

Витерши сльози я відкрила шафку і дістала звідти ножиці. Покрутила їх в руках і врешті перекинула волосся на груди. Кілька рухів і більша половина моїх довгих кучерів дивилась на мене з раковини.

Я нарешті відчула полегшення.

Прибравши його в смітник, я швидко висушила волосся феном і відкинула його на плечі. Трохи косметики, щоб замаскувати заплакані очі і ось я вже натягую чорні приталені джинси і такого ж кольору водолазку.

Це додало трохи впевненості у цей день. Ніби тягар кохання якимсь чином скинув кілька кілограмів.

Бо тепер я не була схожа на себе звичну без довгого волосся. І таким чином я намагалась змусити себе повірити у те, що такою б Кем однаково мене не кохав би.

Та раптом в двері хтось стукає і моє серце завмирає. Я прямую до них, повільно відчиняю і бачу перед собою велетенський букет червоних троянд, а вже позаду до болю знайоме обличчя...

Кемерон? Ні... Тайлер.

-Що ти тут робиш?-гаркаю я і складаю руки на грудях, ніби обороняючись від цього хижака. Все, що досі змушувало мене тримати себе в руках, швидко тануло, коли я бачила його. Того, хто буквально зруйнував моє життя. Забрав найбажанішу у світі людину і змусив проходити через усе це. Ненависть, яку я відчувала зі сторони Кемерона, через цього клятого Тайлера, була схожа на якусь страшну операцію по зняттю шкіри. По живому. Аж так боляче мені було.

-Дуже гостинно з твого боку тримати мене на порозі.-закочує очі Тайлер і опускає пахучі квіти вниз. Хлопець з перебитим і досі синім, після зустрічі з кулаками Кема, носом; брова зашита, а нижня губа підпухша. Це і не дивно, бо Кем вважай професійний спортсмен. Всі ті бої без правил загартували його і поставили удар. В цій справі він був майстром.

За десять днів Тайлер майже в нормі після кулаків Тернера, та я б воліла вбити його власноруч. Можливо вдарити ножем йому в голову, чи вирізати серце - щоб він відчув як це.

-Я не гостинна.-гаркаю я.

Тайлер в білому спортивному костюмі, позаду нього стоїть білий новенький мерседес зі шкіряним білим салоном. Ніби навмисно аж так винаряджався. Лапаті сніжинки падають на його прикриту капюшоном голову та плечі, а сонце вже сідає, кидаючи на авто останні промені. Морозне повітря бʼє в мої легені і я чомусь так сильно хочу затягнутись димом від цигарок, як роблю це останнім часом, що ледь тримаюсь, аби не зробити це просто перед ним.

-Годі, Керр.-втомлено каже Тайлер і ступивши на крок ближче, штовхає рукою деревʼяні двері позаду мене, щоб вони відкрились. Я хитаю головою і дивлюсь в його зелені очі.

Такі ж зелені як у Кемерона... аж боляче.

-Ти не зайдеш, Тайлер.-гарчу я, та він вільною рукою штовхає мене за талію в квартиру і коли ми обоє нарешті в теплі, юнак кидає подарований мені букет на тумбочку, ніби це якась безглузда річ, не варта його уваги.

-Я прийшов привітати тебе з днем народження.-каже хлопець і нахабно проходить в квартиру, не знімаючи взуття.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Особливо небезпечний, Ніколь Кові», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Особливо небезпечний, Ніколь Кові"