Читати книгу - "Читаючи Петра Сороку, Павлюк Ігор"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павлюк Ігор
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Щасливий я, мов дерево з гніздом.
Скидає дух останні рештки плоті.
У венах тиша. І ніхто-ніхто
Іще не зупинивсь на ешафоті.
"І день і ніч горить горобина,
Щоби дощі не збилися з дороги…".*
Хтось викинувся з рідного вікна,
Життя ж бо баба, п'яна, босонога.
Бензином пахне, книгами, піском.
Молочне злато Місяця, як осінь.
Дерева журавліють, а Славко
Сердечно колупається у носі.
А зорі, як скульптури із вогню,
Жерців научать мудрості і світла.
Давно померлим яблуням дзвоню,
Пишу рокам, що утекли на мітлах.
Пропаща сила. Ладанні сніги.
"Слова душі завжди співкровні долі"*…
І знов — ніхто мені не вороги.
І знов на груди падають тополі.
2.
Сумна весна.
Вона мене завіє.
Той цвіт із кров'ю. Він цей сад спасе.
"Щось шепче ліс, та я не розумію,
А сови плачуть — розуміють все"*…
Було ж усе закутане снігами,
Цитринний ліс, вертепні пацани.
А час лікує — шрамами на шрами.
"Шляхами крові бурлакують сни".*
А хтось, зіпсутий славою і горем,
Коптить в собі "котяче м'ясо тьми".*
Стоїть над предком, наче небо, море,
А над нащадком яблуня з грудьми.
Душа ж не має за що зачепитись.
Холодний рай, мов зіграна любов.
Красиво вмерти чи банально жити?
І написати кілька молитов.
Вітри і зорі, Місяць і криниця,
Такі прості здадуться і свої…
Чи то навічно хочеться напитися,
Чи то ж до ранку впасти в кураї?..
_____________________
* Цитати з Петра Сороки
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Читаючи Петра Сороку, Павлюк Ігор», після закриття браузера.
