Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"
- Жанр: 💛 Короткий любовний роман
- Автор: Інна Романова
- 348
- 0
- 25.03.24
Мій випадковий чоловік – це захоплива історія про непередбачувані зустрічі, кохання та пошук сенсу життя, яка розкриває перед читачами тонку межу між випадковістю і судженою долею. У цій книзі авторка Інна Романова проводить нас через лабіринт стосунків та емоцій, де кожна подія стає ключем до розуміння самих себе і світу навколо.
Головна героїня роману – молода жінка Ольга, яка зустрічається зі своїм "випадковим чоловіком" на зовсім непередбачуваному шляху життя. Їхні зустрічі, розмови та події ведуть до неймовірних відкриттів і переживань, які змінюють їхні погляди на життя та любов. Через відносини з цим чоловіком Ольга починає розуміти себе краще, знаходить справжню гармонію та важливість моментів, що дарують життя.
Інна Романова – талановита українська письменниця, яка має багаторічний досвід у літературі та створенні романтичних творів. Вона прославилася своїми теплими історіями про кохання, дружбу та пошук себе, які завойовують серця читачів своєю емоційністю та глибиною. Інна Романова відома своїм вмінням розкривати складні емоційні переживання героїв, що робить її твори популярними серед широкого кола читачів.
Читати ще книги автора Інни Романової на нашому сайті:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Женька, збирайся швидше! - Поліна і Оля, мої дорогі подруженьки, мене сильно підганяли, а я ніяк не могла намалювати цю чортову стрілку на правому оці, вона виходила кострубатою або не схожою на сусідку зліва, яка була, за законом підлості, ідеально виведена з першого помаху руки.
- Іду, іду! - бурчала, зосереджено домальовуючи куточок.
Ой, фіг з нею, все одно на вечірці буде темно, кому яке діло до мого хворобливого перфекціонізму і ідеальної стрілки.
Я розтушувала все рідкими тінями, роблячи смокі айс, пару раз провела тушшю і подивилася в дзеркало, порядок, можна йти.
- Боже, Жень, як можна так довго вибиратися? Чесне слово! - Оля страшно незадоволена, так як у неї були визначені плани на цей вечір, і там такий довжелезний список, що кожна секунда дорога.
- Вибач, Оль.
Так, грішу таким і часто, запізнення для мене вже стало нормою життя, знаю, що це ненормально, багатьох дратує, та й саму мене з моїм перфекціонізмом теж, але так важко було з собою боротися в цьому питанні...
- Сьогодні буде виступати мій улюблений діджей, запалимо, дівчатка! - ентузіазму Полі можна тільки позаздрити.
І така вона у всьому - в навчанні, в коханні, в спорті, справжня спортсменка-комсомолка і, між іншим, красуня.
Смію визнати, що ми втрьох красуні.
Оля - володарка модельної зовнішності, висока, худа, зі світло-русявим волоссям по плечі, пофарбованими під натуральний колір, але насиченого і яскравого відтінку. Сама себе вона називає шваброю через високий зріст (174 см) і відсутність видатних форм, так, не 90-60-90, але пристойна одиничка на місці і попа накачана є.
Поля у нас в традиціях комсомолки з довжезною косою до попи, і форми у неї як треба, третій розмір грудей, невеликий животик. Загалом, як гітара - фігурна і на поціновувача прекрасного.
Я ж на їх фоні худорлява малютка - 162см, 46кг і тендітна зовсім, одні очі яскраво-зеленого кольору на пів обличчя виблискують. Хоча багато хлопців мене вважають привабливою, а мою фігурку - витонченою. Не дарма все дитинство на гімнастику ходила, а потім на бальні танці. Тепер можу похвалитися розтяжкою і підтянутою попою.
- Дівчата, як я виглядаю? Все добре? - Оля трохи нервувала і була схвильована, так як у неї намічається перше побачення зі старшокурсником із факультету менеджменту, з Богданом Колосовим.
- Ти виглядаєш надзвичайно! - я не покривила душею і не прикрасила, подруга справді виглядала шикарно.
- Тоді вперед!
Вечірка була в самому розпалі, гучна музика, танці, парочки по кутах цілуються, сміх і вигуки всюди - одним словом, молодь гуляє.
Оля знайшла очима свого майбутнього хлопця і цілеспрямовано почала пробивати дорогу до нього.
Ми з Полею пішли до своїх знайомих з нашого факультету.
- Привіт! - привіталися і відразу влилися в загальну розмову.
- Поль, а де Оля? - ми тут знаходилися вже четверту годину, випиваючи і розважаючись, все добре і весело, але за нашою новоспеченою закоханою треба доглядати, а то вона любить в неприємності влазити.
- Не знаю, Жень. Давай розділимося і пошукаємо.
На тому і вирішили.
Я заходила в одну нішу за другою в пошуках подруги, нарешті почула її сміх і швидко увійшла всередину.
Оля була п'яна і сиділа на колінах у Богдана, обіймаючи й цілуючи його. За столиком перебувало ще троє хлопців, схоже старшокурсники та друзі Богдана.
- Оль! - спробувала привернути увагу дівчини. Але вона цілком зайнята своїм бойфрендом.
- Залиш її, не маленька, розбереться.
Я почула репліку і обернулася, щоб подивитися на цього розумника. Ага, буде він мені розказувати, що робити.
- Ти ... - моя фраза застрягла на півслові, бо повітря вишибло з легень.
Хлопець був абсолютно шалено офігенний !!!
Як зі сторінок любовних романів - високий, близько 180 см, а тіло ... у мене аж слюньки потекли... Широкоплечий, весь вилитий з м'язів, а обличчя ... Який красивий хлопець, вольове підборіддя, з мужньої щетиною, прямий ніс з горбинкою, високі вилиці і сині очі, на контрасті зі смуглою шкірою і вугільно-чорним волоссям, вони виглядали як яскраві алмази.
Хлопець виграв карт-бланш у природи, і трохи додав за допомогою тренажерки, і результат, як то кажуть, назовні.
Я зависла, просто стояла і пялилась на нього.
Слова вилетіли з голови, залишилися тільки емоції захоплення.
- Дівчино? - він глузливо на мене подивився і злегка посміхнувся.
Боже! У нього ще й ямочка на одній щоці, непропорційна, саме з одного боку ... Як же пощастить його дівчині! На таку красу можна дивитися і дивитися. Годинами.
- Ви мене зараз роздягали поглядом? - додав красень.
- Вибачте що? - я ще раз постаралася привести свої почуття в порядок і відповісти, але питання трішки збентежило.
- Ви мене зараз роздягали? - повторив він своє нетактовне запитання.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій випадковий чоловік, Інна Романова», після закриття браузера.