Читати книгу - "Перерва, Павленко Марина"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павленко Марина
- 133
- 0
- 06.04.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Лесику, ти в їдальню? — збігла шкільними східцями Надійка. — Ходім, бо незчуємось, як і дзвінок! — ухопила однокласника за руку, й обоє помчали подвір'ям.
— Не переживай, — захекано сповіщала дорогою, — букву "Ка" я тобі в зошит уже прописала!
Прибігли.
— Що тобі: тістечко? Бутерброд?
Лесик понуро споглядав вітрину.
— Мені — чай і тістечко! — весело задзвеніла монетками.
— Ти чому не купуєш? — спитала, відкушуючи поспіхом чималенький шмат. — Може, грошей нема? То в мене ще лишилось, бери!
— Ні, — почухало потилицю хлоп'я. — Мені мама п'ятдесят копійок дала! А тут усе як не по двадцять п'ять, то по сорок...
— Теж мені — математик! — пирхнула чаєм дівчинка. Вихопивши в Лесика гроші, сама купила йому сніданок.
— Швидше доїдай! — аж підстрибувала, ковтаючи останній шматок. — На читання спізнимось!
— Ти букваря вже обгорнув? — таки ж і не давала малому спокійно їсти.
— Я... — Лесик неквапно пережовував канапку. — Обгорнув! Але... здається... вдома забув...
— Ото ще! — Надійка осудливо знизала плечима. — Що ж, переб'ємося моїм. Неля Олексіївна, може, не помітить?.. Ну, все! Біжімо!
Коло дверей Лесик важко загальмував і нахилився.
— Ох, ну, що там іще? — нервово затупала дівчинка.
— Та... — Лесик засопів і застогнав.
— Живіт заболів? — тривожно зазирнула йому в очі.
— Шнурок ось... Розв'язався!.. — хлопчик марно силкувався дати раду своєму черевикові.
— Дай-но я! — і собі присіла Надійка. — А ґудзів тут, а ґудзів!..
Нарешті шнурок приборкався і зав'язався "бантиком".
— Ой лишенько! Дзвінок!!! — вихором зірвалася з місця першокласниця.
— Та швидше ж! Ну! — обернулася до малого. — Погнали!!!
Надійка чимдуж потягла товариша до навчального корпусу.
Через алейку в ледь посивілих уже чорнобривцях.
Через широченне шкільне дворище.
Через...
Через... життя?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Перерва, Павленко Марина», після закриття браузера.
