Читати книгу - "Прозріння, Олійник Борис"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Олійник Борис
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
штатні муедзини
(Не з мусульманських, а з тутешніх крес)
Так гучно скімлять у кущах калини
Над крученою долею Вкраїни,
Що, схоже, мають з того
інтерес.
Часи мінялись,
а вони – однакі,
Хоч починай із чистого листа:
То жебрали маєтність у поляка,
То плакались цареві за невдяку,
При цім обом цілуючи хреста.
А вже народ любили – до невтерпу!
(Зазвичай нишком, щоб не чув москаль).
Та косували масно на Мазепу:
– Ну вже ж і півень, цей старий… мастак!
Що дівці б ще – на гульки до світанку,
Воно ж, старе, звело її в коханки.
При гетьману ж – до смертного одра! –
Клялись Вкраїну боронить запекло.
Але не встигло й гримнуть з-за бугра, –
Умить Петрові продали
Мазепу,
Як той навзаєм –
клятого Петра.
А сам гайнув зі шведами подалі,
Лишивши славних козаків… на палі.
Сидить козацтво над Дніпром ревучим.
Вже й швед цікавиться зоддалеки:
– Воно на палях… ніби й не з руки?
– А нам, – відповідають, – ніби й зручно:
І видно все, аж ген, поза Батурин.
І так же ловко плачуть там бандури!
…Віки пливуть,
А штатні примазенки
В Європі бродять, як і при Мазепі,
Випрошуючи кусень “під народ”.
Та назирають:
скільки хто їм кине
У шапку.
І, загрібши до полтини,
Поза народ
несуть у свій вгород.
Уже ж і воля їм далась, як путнім,
Уже й в Центральній Раді прорекли,
Що ми, пак, суверенні й самобутні,
Та, лиш з Оки гармати заревли, –
Дітей послали умирать під Крути,
Самі ж на закордноння потягли
Оплакувать “безвинно незабутніх”.
І, повернувши із країв замежних,
Уже й тепер – в посутньо незалежній!
Так само плачуть у кущах калини
Над страдницькою долею Вкраїни.
Та лічать до останньої полтини,
І хто, і скільки їм “на сльози” кине.
Та все до Круг женуть, як на пожежу,
Де на могилах
в жалобних одежах
Такі плачі витискують з грудей,
Що вже й народ
по оба побережжя
Замислився:
– А хто ж послав дітей
На вірну смерть, у пазурі ведмежі?
Доскіпуються – і не без причин:
То доки ж слухати оцих манкуртів,
Що кинули дітей на смерть під Крути
Та ще й ридають,
гейби не при чім?!
Чи думають, що нам одбило пам’ять?
Що ми й донині сидимо на палях?
Чи, може, сподіваються вони,
Що нас навік бандурами приспали?
Егей, лукаві, – хай громи вас палять:
Ми вже давно прокинулись,
пани!
Ми вже давно пронизуємо оком
Всю темінь ваших душ,
до глибини
Проїдених, як шашелем, пороком.
Над вами помсти нависає крук.
І, доки сонце обертає круг, –
Вам кам’яніть довічно на колінах,
Вимолюючи прощу у невинних…
Та чи простять вам – вбиті –
із-під Крут,
Якими ви прикрили підлі спини,
За смерть дітей купуючи Вкраїну?!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прозріння, Олійник Борис», після закриття браузера.
