Читати книгу - "Затули мене крилом, Олійник Борис"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Олійник Борис
- 104
- 0
- 19.04.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Затули мене крилом
Від промерзлої студоми.
Борони мене христом
Від Гоморри і Содому!..
Скаженіє бурелом
У вселенському огромі, –
Затули мене крилом.
Кулі б’ють, налиті злом,
З гайдамацьким пересвистом.
Затули мене крилом
В чистім полі від нечистих.
Відьма править помелом.
Сатана три шістки числить…
Затули мене крилом.
В чистім полі замело.
Тільки місяць – упівока…
Відведи мене в тепло
До людей із одинока,
Доки душу не взяло
В лапи зашпорів жорстоко.
Від провалля – за півкроку –
Рятівне подай крило.
ІІ
Ти ячиш мені:
“Зажди!
Не спіши туди задуже.
Краще згинуть в холоди,
Ніж у спертому задушші.
Краще вовк – серед біди,
Ніж лисиця – на подушці.
Краще хрест – на грішну душу,
Ніж втопить її в меди.
В тому світі – фальш і зиск.
Він брехливий, як газети.
Краще жити серед зим,
Ніж у теплій твані вмерти.
Краще вирвати язик,
Ніж піти до них в поети.
Краще крапка пістолета,
Ніж од митаря – срібник”.
ІІІ
Навіть вухом не повів
На замови-остороги.
Поманило до гуртів,
На дідівські на пороги,
Під зачовганий мотив
Про дитинство босоноге.
…Так летів до отчих місць,
Що у сім потів облився!
Глянув: стільки рідних лиць!
І ні жодного… обличчя:
Від колишніх юних птиць –
Тільки пір’я на обійсті…
Шаста виводок лисичий
З хижим поблиском зіниць.
Ще недавно позахмар
Ми злітали в орлім чарі!
А тепер новий вівчар
Заганя нас до кошари.
В нього із-під шаровар
Визира копитищ пара,
На яких вогніють тавра
Від рогатого з тартар.
ІV
Сіра тиша над селом.
Ходить колами шуліка.
Не ховай мене за склом
Від розстріляного віку!
Хто ж це нас пустив на лом,
Україно,
при задвірку?
Що ж це ми, такі великі, –
Знову під чужим кермом?!
…Гірко сплеснула Дніпром,
Затужилася борами:
“Не питай мене пером,
Запитай у свого страму:
А хіба не ви гуртом
Віддали мене у найми
Прибирати за столом
За новими хазяями?
V
В сонну тишу над селом
Прорипів протез іржаво.
Тінь якась – на всю державу –
Стала між добром і злом.
Дзенькнули медалі слави,
Голос гримнув напролом:
– В кого ти питаєш правди
І кому ти б’єш чолом?!
Та на всі свої волання
Ти скоріше діждеш смерть,
Ніж відлуння чи зізнання:
В цій державі все – до грана –
Полетіло шкереберть, –
В наших кресах, як в савані,
Окупанти бродять п’яні…
Дожилися, вашу… честь!”
Позіхнуло наостаннє:
“Сю ніч снились партизани…
Тут лісок… за кілька верст”.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Затули мене крилом, Олійник Борис», після закриття браузера.
