Читати книгу - "Місячний міст, Майданович Тетяна"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Майданович Тетяна
- 104
- 0
- 14.06.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ох, і наганяється хлопчик Василько за день! І по межах у полі, і по траві у садку, і по курній дорозі, і по кладочці в лузі, і просікою в лісі,— де його тільки не носить.
От якось вертався він увечері додому. Пізно вже було, то й пішов понад самою річкою навпрошки. Між рядами високих соняхів світилась вікнами його хата. Присів хлопчик у лужку на камінь, аби трохи перепочити. Аж тут засяяв небокрай за вербами і викотився повний місяць. Зашуміли кущі під берегом, почувши на собі доторк золотого місячного проміння.
Роззирнувся довкола себе Василько, а через річку до його ніг прослався блискучий міст... Торкнув його руками, а міст поволі розступається, не хоче Василька тримати. Тільки вітер хвацько перемайнув по тому тоненькому мосту на другий берег, в очерети. І перекотилася по ньому пісня, яку десь на другому березі заспівали дівчата. Ох, як захотілося Василькові і собі отак легенько продзвеніти-перелетіти із берега на берег!
Він і сандалики зняв, і курточку. Що ж робити? Це ж була єдина стежечка, якою він ще не бігав...
Вирішив із трави збирати росу та вмиватися нею. З кущів струшував, спивав із широкого листя. Вибирав таку росу, що на місяці настоялася,— мерехтливу і теплу. Викупавшись у місячному світлі, він став легким і блискучим, як місячний промінь. І побіг тоді по мосту. І гойдався той місток, наче ланцюговий, а хлопчик лопотів босоніж до берега — все швидше і швидше!
Аж тут місток став прогинатися, розступатися. Ледве встиг Василько на берег вихопитися. Це ж роса місячна на ньому почала обсихати... А така іскриста, чарівна буває вона лише один вечір посеред літа. От пощастило Василькові!..
Візьми та й вгадай, коли саме буде такий наймісячніший вечір! А він є щоліта, один-однісінький, тільки треба повірити в нього, не побоятися вийти на берег...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місячний міст, Майданович Тетяна», після закриття браузера.