Читати книгу - "Село, Лепкий Богдан"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Лепкий Богдан
- 92
- 0
- 17.06.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В долині між садами.
Серце моє там росло,
Мов квітка між корчами.
Серце моє там росло,
Світ відчинявся дитині —
Тихе подільське село,
Мені ти снишся нині.
Снишся ти часто мені
Далеко, на чужині.
Кожне подвір'я у сні
Бачу, немов на картині:
Стріха до сонця горить,
Вікна до сонця сміються,
Чом же в сні серце скимить
І сльози з ока ллються?
Мальви при вікнах цвітуть,
І рожі, й чорнобривці,
Бджоли весело гудуть
Між уліями при сливці;
А на широких полях
Пшениця колоситься…
Чом же, ах чом же в тих снах
Ніхто з людей не сниться?
Мало я знав вас колись,
Ґаздині й господарі?
Нині ви ділись кудись,
Мов заховалися в хмарі,
Ніби якийсь ураган
Пірвав вас ген з собою;
Шумить за вами рідний лан
Великою тугою.
Шумить, гуде подільський лан,
Поораний ровами;
Стоїть село, немов курган,
Наїжений хрестами;
В подільській кузні ковалі
Кують нові кайдани,
Нема вже радості в селі,
Лиш сльози, біль і рани!
Приснись, приснись мені, село,
В якійсь новій обнові;
Веселе, ясне, як було,
Свобідне в ділі й слові!
Щоб діти гралися в садах,
Пісні щоб гомоніли,
Щоби по тих кервавих снах
Дні радості наспіли!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Село, Лепкий Богдан», після закриття браузера.
