Читати книгу - "Я знаю, хто вбив мене, Ruti Mashkif"
- Жанр: 💙 Містика/Жахи
- Автор: Ruti Mashkif
- 124
- 0
- 29.08.24
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона була звичайною одинадцятикласницею, звали її Софія. У неї були добрі стосунки з усіма, подруги, люблячий хлопець. Але одного дня все закінчилося. Ви знаєте, до чого доводить заздрість і надмірні ревнощі? Людина стає психічно хворою і може вчинити вбивство. Навіть після злочину жити без докорів сумління. Із цим зіткнулася і Софія. Справа в тому, що в її класі була одна дівчина, на ім'я Маргарита, вона їй заздрила, мала холодні стосунки з людьми, любила хлопця Соні. Звідси і ревнощі, і заздрість. Саме тому Рита спланувала та вчинила вбивство. Вона просто вистежила Софію у темному провулку, задушила, загорнула тіло у мішок і скинула з мосту. Наступного дня все місто гуло про цю подію. Як завжди, ніхто нічого не бачив і не чув. Вбивцю не знайшли, а справу закрили через три місяці. Як же почувається Рита? Її не мучить совість, вона вважає, що вчинила правильно. Звичайно, на неї падала підозра, але вона змогла викрутитися. Тепер вона хоче завоювати серце колишнього хлопця Соні та дружити з людьми, які також спілкувалися з покійною. Марго хотіла повністю зайняти її місце.
Коли за чотири місяці все стихло, Маргарита дуже зраділа. Завтра вона збиралася розповісти Назарові про свої почуття. Тому що за ці три місяці вона вже трохи спілкувалася з ним. Вона вимкнула світло і лягла спати. Їй наснилася примара Софії. У сні Маргарита була прив'язана до стільця, а поруч ходила Соня з сокирою і говорила: "Я знаю, хто вбив мене. Я знаю все про тебе, я спостерігаю за тобою. Ти хочеш зайняти моє місце? Але тобі не вдасться цього зробити!". Соня робить злісне обличчя і вдаряє сокирою по голові. Рита різко прокидається після такого кошмарного сну. Вона більше не змогла заснути і намагалася себе заспокоїти, мовляв, це просто жах.
Цього дня Назар не прийшов до школи, а значить, Маргарита справді не змогла здійснити бажане. І вночі їй знову наснився сон... Цього разу Рита була прив'язана до дерева, Софія підійшла і почала говорити: "Ну як, вдалося зайняти моє місце? Хаха, але не переймайся, тобі ще недовго залишилося", потім вона підпалила одяг Рити і незабаром дівчина згоріла живцем. Марго знову різко прокинулася серед ночі. Їй було страшно. Вона не могла заснути до ранку, розмірковуючи: "Це хіба могло бути збігом, просто сном? І що ж робити... можливо варто у всьому зізнатися і тоді я буду прощена? Ну вже ні, Соня сама у всьому винна. Цього дня хлопець знову не прийшов, поїхав на кілька днів у справах. Ще один день марно, але завтра точно все вийде. Знову ніч та сон. Рита лежить на траві, руки та ноги пов'язані. Підходить Соня і знову починає говорити: "Ну що, це остання наша зустріч. Настав час тобі відчути те, що ти зробила зі мною. І так, Назар буде завтра в школі, а ти ні". Потім пішов злісний сміх, Софія накинулася на Риту, задушила її й втопила у воді. Цієї ночі Маргарита не прокинулася, задихнулася від ядухи уві сні. Назар справді прийшов до школи цього дня. Про те, хто вбив Софію, досі ніхто не знає. Знає лише вона сама...
(1 липня 2020)
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я знаю, хто вбив мене, Ruti Mashkif», після закриття браузера.