Читати книгу - "Особистий щоденник, Ruti Mashkif"

Чотирнадцятирічна Яна зі своїми батьками переїхали до нової квартири. Її продала одна бабуся за невелику ціну.  Квартира була гарною, навіть дивно, що вона так дешево коштує.
Другий день. Яна допомагала батькам, розкладати речі. І ось вона натрапила на чийсь особистий щоденник у, тепер вже, своїй кімнаті, в нижньому ящику столу. "Хм, чий же він? Ну не старої бабці точно..." цікавість підлітка взяла вгору і їй захотілося його прочитати.  Щоденник вівся від імені дівчинки Ліди, якій було 16 років. Вона розповідала про своє життя, про свою сім'ю, проблеми, про своє перше кохання і про відносини з ним, про її хобі, мрії.  В цілому, людина була позитивна, весела. Звичайно, як і всі підлітки, Ліда могла щось ховати від батьків.  Наприклад, її перше кохання-Сергія. Вона не хотіла розповідати про нього поки що. Але щоденник різко обривається на даті 21 грудня 2018 року. Останнє, про що розповідала Ліда, було те, що вона збирається познайомити Сергія зі своїми батьками, а також про те, як її сім'я готується до Нового Року. У цей щоденник були вкладені фотографії Лідиних щасливих моментів з батьками, з хлопцем, з друзями.  Цей щоденник залишив багато запитань... Хто ж така Ліда?  Чому її щоденник лежить тут?  Де вона зараз? Яна вирішила поки що не показувати цей щоденник батькам. Саме з цього моменту у її кімнаті почали відбуватися дивні речі. То двері шафи самі відчиняються, то ящик сам відчиняється і зачиняється.  То гардина ворушиться, хоча вікно та двері зачинені. То взагалі їй серед ночі зателефонував незнайомий номер і жіночим, але грубим голосом сказав: "Не можна читати чужі щоденники!" Дівчинці було страшно, вона прибігала до кімнати до батьків, розповідала їм, але їй не вірили. Їй наснився сон, де якась дівчина тримала цей щоденник. То була Ліда!  Помітивши Яну, вона кинулася на неї і почала її душити. Від чого Яна прокинулась у холодному поті. Після цього вона показала цей щоденник батькам. Вирішили запитати про нього у бабусі, в якої вони купували квартиру. Мабуть, коли виносили всі речі, то про щоденник забули. Наступного дня вони поїхали до цієї бабусі, показали щоденник.  Спочатку вона не зрозуміла, що це, але відкривши його по її тілу пробігли мурахи, вона зблідла.
-Де..де ви це знайшли?
-У столі, у нижчому ящику, мабуть його забули. Ви не знаєте, чий це щоденник?
-Це не важливо! Забудьте
Бабуся зачинила двері, так нічого і не пояснивши. Тому вони вирішили спитати у сусідів, хто тут жив до них. Сусіди відмовлялися говорити на цю тему, але одна сусідка все ж таки розповіла. Рік тому тут жила сім'я, мама, тато та дочка Ліда. 22 грудня, під Новий Рік до них у квартиру вломилися і жорстко вбили всю сім'ю.  Вбивцю досі не знайшли. Та баба є бабусею Ліди, вона продавала цю квартиру, намагалася забути цей жах. Сім'я Яни не змогла тут жити і швидше вони звідси з'їхали. Досі іноді Ліда сниться Яні, де всіляко карає її. А ти, дорогий читачу, не читай чужих щоденників.

(5 жовтня 2019)

Кінець