Читати книгу - "Начаклую кохання. Недорого!, Олеся Глазунова"

НАЧАКЛУЮ КОХАННЯ. НЕДОРОГО!

Розділ 1. Шабаш

– Уже паркуюся, люба. Буду за п’ять хвилин, – кажу подрузі у телефон та знаходжу гарне містечко на парковці, куди можна припаркувати свого Дракончика.

Дракончик – ім’я моєї автівки зеленого кольору. Коли побачила цю зелену красу з його великими жовтими фарами-очима, зрозуміла: він – мій. Моя автівка – справжній Дракон. Літає, мов навіжений. Не завжди за правилами, але які правила дорожнього руху для Драконів? Правильно! Куди бажаю, туди й лечу.

Підмалювала губки, дивлячись у дзеркальце, підморгнула собі красунечці та впевнено вийшла з машини. Не йду, а пишу на високих підборах у чорній коротенькій сукенці відьми та відьомському капелюшку. Мммм... Цукерочка! Ніхто не скаже, що вже сто вісімдесят років. Усе при мені.

Агов! Не скрути шию, пінгвіне! Моя дупця варта уваги але ж не треба аж так витріщатися.

Усі довкола феї, богині, а я – відьма! І не просто відьма, а ВІДЬМА! Найкраща за усіма параметрами. І мудра, і комунікабельна, і кмітлива, і мову тварин розумію. А що? За роки роботи навчилася розуміти і надутих курок, і безрогих цапів, і гламурних кішечок, і відвертих кобелин. Але, як кажуть: кожній тварі по парі. Ось і займаюсь я... Не подумайте, не спарюванням, а мистецтвом поєднання закоханих. Маю своє шлюбне агентство «Чарівне кохання». І скажіть, що не відьма.   Найвідьміша відьма!

Відьма від слова «відати» – знати. Ось і я, все знаю та людські долі єднаю. Ще й недорого беру. Звертайтеся, у разі чого...

А фея що? Щось нафеячить, паличкою матильне та полетить своїми крильцями, а ти розбирайся з тим, що вона нафеячила.

Але й богині не кращі. Знавала я одну богиню на ім’я Венера. Ще й богинею кохання її називають. Ой, знайшлася неписана красуня. Скажу відверто: не назвуть на честь гарної богині захворювання, які передаються... ну, ви зрозуміли.

Тому радію життю і тому, що довкола всі феї, богині, а я – відьма!

Доцокала я на своїх підпорах до ресторану, де ми з дівчатами зібралися на шабаш. У моєї клієнтки – дівич-вечір. Ну, а те, що Геловін, то це подвійний привід для шабашу. Ми з дівчатами звикли усі наші посиденьки без чоловіків шабашем називати. От дивна справа: поряд з нами чоловіків немає, але увесь час про них говоримо. Ой, не легка наша жіноча доля піклуватися про усіх та думати про інших.

– Привіт, дівчатка! – звертаюся до усіх та цілую повітря біля щік кожної з дівчат. – Які ж ви усі гарнюні.

– Елю, а ти сьогодні – вогонь. Офіціанти-чоловіки та бармен за стійкою ледь шиї не звернули, поки ти до нас дійшла. Ми, навіть ставки робили, чи переверне офіціант щось на таці, поки донесе замовлення, – мовила одна з дівчат у костюмі медсестри. Три роки назад її за найкращого стоматолога в місті заміж віддала. Тепер моїми зубками можна і метал гризти.

– І як? Доніс замовлення? – аж цікаво стало.

– Так. Професіонал. Але клієнт, якому він те все ніс, від дружини ляпаса отримав, бо його погляд надто довго завис на тобі, – мовила інша подруга у костюмі опудала. Її я прилаштувала до відомого дизайнера. Він, як людина творча, трохи з прибабахами, але щасливі вони, а мені й добре. Начаклувала ж їм кохання за невеликі гроші.

– Ну, дівчата, за нашу наречену! Хай коханий тебе кохає, любить, голубить, ні в чому не відмовляє та інших не помічає, – прозвучало моє заклинання. Тепер точно житимуть довго та щасливо.

Люблю я Геловін! Довкола так гарно, яскраво, гамірно. Он і ресторан прикрасили відповідно. З дівчатами так добре і затишно щебетати. Мої ж вони намистинки!

Еля

Вітаю вас у веселій та атмосферній історії. Як бачите, наша героїня ще та відьмочка та гаряча штучка. Не пошкодуйте для неї вподобайку, вона вам точно щось гарне начаклує!

Як думаєте, Еля – скорочення від якого повного імені?