Читати книгу - "Угода з темним магом, Іванна Басик"

В цей раз я розпочну не так як завжди, ця історія розпочнеться із зради. 
В один похмурий день середини весни на площі перед палацом пролунав крик повний відчаю.
-Ні, мамо, тату – кричала молода дівчина пробираючись крізь натовп до ешафоту на якому лежали її батьки, підійшовши до них вона погладила по чолі батька, прибрала волосся з обличчя матері. – Рідні мої, ваша страта не залишиться без помсти, ви не маєте бути тут, ви маєте жити – Шепотіла сирота.
          - Арія Адель Арталь твоїх батьків було страчено за зраду королівства та королівської родини, через їх дії ти позбавляєшся титулу герцогині та всіх володінь в межах королівства, все чим володіла твоя сім’я переходить у володіння корони. Ти можеш залишитися тут як наша вірна піддана без колишніх володінь, або ж покинути королівство. – Оголосив свій наказ король.
        - Я покину королівство як тільки мої речі будуть зібрані, а батьки поховані біля сім’ї. Сподіваюся це мені буде дозволено. – Запитала дівчина 
- Це можеш зробити, доставите її та тіла її батьків до колишнього маєтку Арталь – наказав для варти король, – в тебе три дні щоб покинути ваш колишній будинок з тим що тобі необхідно через цей час ніщо не має навіть нагадувати що колись там жила ваша сім’я.
   Промовивши це король не бажаючи дивитися як юна колишня герцогиня відмовилася сидіти біля слуги пішла з високо піднятою головою до свого коня і лише сльози на її щоках та біль в очах давали зрозуміти що сьогодні ця юна дівчина пережила горе. Зайшовши до палацу королівська сім’я і самі не змогли стримати сльози. Їх близькі друзі, сім’я представники якої були поряд століттями були страчені за участь у змові проти них, а та що зростала поряд з принцом, була улюбленицею всього палацу та майбутньою королевою тепер їх ненавидить і нічого на жаль не змінити схоже сім’ям Арталь та Леаван все ж таки не судилося поріднитися.
Тим часом діставшись до свого маєтку Арія поквапилася в середину, зайшовши в кімнату вона надала для вірної покоївки наказ зібрати тільки все найнеобхідніше для подорожі на два - три дні та поквапилася переодягнутися в щось більш зручне. Одягнувши комфортний для подорожей на коні смарагдовий костюм під колір очей який складався з

брюк, блузки, корсету та плащу з глибоким капюшоном  яким можна було приховати частину обличчя Арія підійшла до дзеркала аби заплести своє чорне волосся в косу, закінчивши вона побачила красиву не високу дівчину зі стрункою фігурою та миловидним овальним обличчям, недарма вона вважалася однією з красивіших юних леді на всіх урочистих заходах та балах, але тепер це все в минулому. 
Дочекавшись допоки її речі будуть зібрані, колишня герцогиня разом із священником їх сім’ї поховала батьків на сімейному кладовищі. Арія забрала свої речі, їжу яку їй склав добрий кухар який вже не один рік був на їх кухні сіла на коня та поїхала нікому не сповістивши куди має шлях.
Коли юна дівчина дісталася гір на вулиці вже сутеніло. Вибравши місце під деревом та розклавши багаття та легке простирадло юна красуня дістала частину їжі та під час ввечері почала думати коли все пішло шкереберть, зовсім недавно їх життя можна було назвати щасливим, батьки кохали один одного їх життя було прикладом для Арії це був той випадок двоє що одружилися за домовленістю батьків змогли покохати та бути щасливими єдине що інколи засмучувало батька це те що в них народилася лише одна дівчина і після тяжких пологів для її мами заборонили народжувати, більше спадкоємців вони не мали. Хоча навіть тут вони могли порадіти тому що вже давно сім’я Арталь вважалася постійним другом та супутником королівської сім’ї Леаван. Декілька століть представники її сім’ї були на захисті спокою королів та королев і от в обох сім’ях з різницею сім років народилися перш хлопчик в королеви, а потім дівчинка в герцогині. Обох готували до того що вони одружаться та скріплять їх сім’ї союзом шлюбу, а коли на першому балі Арії два роки тому симпатію яка була присутня завжди обоє вже приховувати не змогли всі повірили що цей союз буде і щасливим. В королівстві її вважали принцесою ще з дитинства, Арія виросла в палаці хоч і оголосили що весілля буде коли їй мало б виповнитися вісімнадцять, а для Тадея двадцять п’ять, вже цієї осені. 
Чого ж їм не вистачало що вони брали участь у змові? Та чому король та королева просто стратили своїх друзів? Невже повірити у зраду тих хто роками був поруч так легко? Але що б там не було вона помститься і навіть знає як це можливо зробити Арія і тримає шлях до того хто їй допоможе варто завтра лише дістатися до замку темного мага і вона це зробить.
З цими думками прибравши залишки їжі та погасивши полум’я дівчина лягла спати, щоб опівночі прокинутися від моторошного виття та зрозуміти що поряд є вовча зграя, намагаючись діяти як можна тихіше та розуміючи що втеча нікого не врятує дівчина підчепила легку сумку з речима на гілку дерева та вилізла сама як змогла високо перед тим змусивши коня тікати якнайдалі, прив’язавши себе до гілки та зав’язавши вуха що б не чути що коїться внизу, Арія з моторошним почуттям страху якось тай заснула, аби прокинутися на світанку. Коли вона спустилася на землю все що зрозуміла це те що зграя все ж таки на цьому місці побувала так як сумка з їжею була розірвана та нічого не залишилося, порадівши що дещо все ж таки взяла з собою на гору та поснідавши дівчина рушила в дорогу. Чимало дороги було пройдено перш ніж Арія побачила попереду моторошний ніби закинутий замок який викликав відразу та не послухавши своїх почуттів дівчина відкрила тяжкі двері та пройшла в простору залу.

          - Агов є тут хто. - З острахом гукнула юна панянка.
          -Знаєш що я зрозумів за роки життя тут, - пролунав голос здавалося у всій залі – якщо людина дійшла сюди не дивлячись на всі чари які наслав на цей замок та територію що до нього прилягає значить їй щось потрібно, так чого хочеш ти?
         - Мене звати....
         - Знаю знаю ти Арія Адель Арталь юна донька герцога та герцогині, – перебив дівчину все той же голос, - хоча ім’я могли б вибрати і цікавіше, єдине що я просив це щоб в їх доньки були всі імена на першу букву прізвища, але було ж стільки варіантів, ох ці ж люди.
          - Ви знали моїх батьків? Звідки? - З подивом промовила дівчина.
          - Я нічого розповідати не маю якщо тобі щось потрібно, а ні то втікай.
          - Ні перше розкажіть, будь ласка, я втратила їх і тепер хочу знати про них все. - В голосі герцогині був чити відчай та здавалося що для господаря замку було все одно
          - Я сказав ні, або кажи або забирайся – закричав голос.
          - Добре, королівська сім’я стратила моїх батьків і тепер я б хотіла помститися за їх смерть, я знаю що ви можете допомогти, лиш назвіть ціну я зроблю що завгодно.
          - Цікаво, з того що я знаю в тебе зараз немає нічого окрім тебе самої? Але це має бути цікаво, що ж добре, моя ціна - це твої емоції, згодна?
          - Емоції... Добре, я згодна на цю ціну.- Промовила дівчина
          - Що ж добре, а тепер ти опинишся в палаці під опікою наших вельми шановних короля та королеви, все що залишиться з твоїх емоцій більше нічого не залишиться можливо лише бажання помститися - здавалося скрізь було чути тихий голос який ставав все нижче знижуючись до шепоту - в твоїй шафі буде особлива отрута, зможеш додавати в їжу королівської родини кожного дня, але в маленьких дозах і тоді вона викличе хворобу яка і зробить все замість тебе, єдина умова для принца її почнеш додавати лише після скону його батьків, порушиш хоча б щось і помреш сама, а твої вороги дивним чином будуть здорові зрозуміла? – Ніби нашіптував їй голос на вухо
          - Так, я зроблю все як ви сказали – промовила дівчина.
          - Ну тоді спи. – Промовив голос, а дівчина дійсно впала на підлогу ніби заснула. – Як все добре складається її батьки отримали дитину яку так хотіли, так вони не впоралися з моїм завданням вбити правлячу родину, - почав роздумувати, з’явившись чоловік, присівши навшпиньки біля Арії - хто ж знав що вони зізнаються, ці людські почуття ніколи їх не любив, а тепер їхню роботу закінчить маленька герцогиня всього лиш потрібно прискорити ту хворобу яка вже давно вбиває королівську пару. Ну все годі ще є багато роботи потрібно ще змінити дещо.
На ранок Арія прокинулася від того що в кімнату проникало сонячне світло ніби хтось потрохи прочиняв штори на вікнах, обережно відкривши очі дівчина побачила що дійсно служниця відчиняла штори в кімнаті яка здавалася знайомою. Перше Арія не могла взяти до тями чому на кріслі спав принц, а вона знаходилася в своєму ліжку в палаці але потім згадала всі події що були напередодні і зрозуміла що це діло рук темного мага так як вона більше нічого не відчувала не сказати що такий варіант її не влаштовував адже більше не було того пекучого болю як в день страти. Піднімаючи на ліжку аби її помітили вона очікувала коли повернеться служниця та ніяк не очікувала що з крісла сполохано кинеться Тадей
        -Арія, ти прокинулася, як добре що в тебе все гаразд, гаразд же? – Схвильовано запитував принц притискаючи дівчину в обіймах до себе. 
        - Так, - розгублено промовила вона йому в плече, - але що трапилося чому я тут, ще й так вбрана? – Тут дівчина дійсно була розгублена тому що добре пам’ятала що заснула в палаці мага в смарагдовому костюмі для подорожей, а зараз була тут в темно синій сукні.
        - А так, лікар казав що таке може бути, після того як твої батьки зізналися що вклали угоду з темним магом і тепер мають вбити моїх батьків, пройшов закритий суд їх було страчено, тому що навіть дружба з королями не може вберегти від вироку за зраду та і зізналися вони перед не наодинці щоб можна було якось все виправити. Але так як коли тобі оголосили їх вирок ти відмовилися від будь яких зв’язків з цими зрадниками було прийнято рішення що ти залишаєшся герцогинею Арталь та після їх страти в тебе сталася істерика і ти втратила свідомість. Всі розуміють тебе, тому що навіть якщо вони скоїли злочин королівство тобі ж вони були хорошими батьками. Арія, люба, з тобою все добре?
«З темним магом? Закритий суд? Що за дурню він верзе, своїх батьків виправдати хоче?»
          -Так, так все в порядку. А де твої батьки?
          - Розумієш так як твої батьки були їх друзями їм це дається тяжко, вони зайдуть до тебе пізніше, а поки відпочивай добре люба? Ти в своїй кімнаті, але якщо захочеш переїхати просто скажи і я все влаштую, а поки в мене є справи потрібно вирішити деякі справи.
           Ще раз притиснувши її в обіймах хлопець вийшов з кімнати, лише тоді Арія встала з ліжка лише зараз взяла до уваги що прислуги яка була в кімнаті вже й слід простиг, дівчина пішла до шафи переодягнутися з сукні яка тепер нагадувала про скорботні події