Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 2. Істрія пророка Зараустри., Алекс Міш-ах"

       В ті часи Джеховіх, Творець, згустив і охолодив землю, і вона стала стійкою і покрилася корою. І від землі піднялося тепло і вологість, що триває й донині. Але Джеховіх обмежив підйом речовини, що йшла вгору. І межа вологості стала на рівні хмар, які плавали в повітрі. І тепло мало аналогічну висоту підйому.

      Вологість і тепло весь час піднімаються вгору, де вони зустрічаються з ефірійною речовиною вихору землі. І вологість, і гази повітря, набувають форми голок. З боку землі, яка знаходиться перед сонцем, голки поляризуються і рухаються далі. Це називається світлом. Але на стороні землі, зворотній до сонця, голки перебувають у безладді, і це називається темрявою. Джеховіх сказав: Щоб людина могла осягнути структуру пояса, який утвердився навколо землі, високо в повітрі, Я дам їй знак. І Джеховіх заморозив пару на небесному склепінні, і вона впала до землі білою речовиною, і це назвали снігом. І кожна сніжинка показує матрицю, в якій це формується.

      Джеховіх сказав: Нехай це також буде знаком, що як піднімаються від землі тепло й вологість, то також є й інші речовини на землі, які випаровуються вгору. І всі ці речовини підвищуються до рівня щільності, всі до свого власного рівня, і там займають свої місця в шарі вихору. Це називається плато або сфери (астральні планети), оскільки вони оточують всю землю. Деякі з них знаходяться на висоті десяти миль, деякі на тисячі, деякі на ста тисячах і більше миль. І всі ці сфери, які обертаються і подорожують разом із землею, називаються атмосферією, або нижніми небесами. Це місця проживання ангелів.

      Джеховіх сказав: Під час першої ери, сему, Я привів землю в області Аджі і Джіай, і темрява була на обличчі землі протягом трьох тисяч років. І все ж протягом наступних трьох тисяч років половина темряви все ще покривала всю землю і воду. Дивіться, люди, як Я дав жінкам час, щоб народити своїх дітей, так само Я дав землі час для виробництва живих видів на землі, у воді та повітрі.

      І через час, коли земля була серед Тази, на землю, впродовж дванадцяти днів, впала стисла туманність із сукупності пилу, каміння та води, достатня в деяких місцях, щоб покрити ліси, що їх створив Джеховіх. І те, що впало, було гаряче, як лите залізо. І дерева, і ліси долин, були повалені і щільно покриті, і горіли в темряві. Джеховіх сказав: І це повинно залишитися на землі, оскільки за часів, що настануть, людина повинна знайти вугілля, не знаючи, звідки воно походить. І це стане свідченням областей Аджі і Джіай, на небесному склепінні небес.

      Джеховіх сказав: Нехай знаки на землі будуть як знаки ефірійних світів, але вони мають бути незалежні один від одного. Рух землі не повинен порушувати рух і положення ефірійного світу, але проходити так, ніби навколо нічого немає. Але вплив ефірійних світів на землю полягатиме в тому, щоб привести її до зрілості, дорослого віку, і заключного розчинення. І це було так. І посеред ефірії плавають певні густини, - звані Аджі, Джіай і Туманність, які іноді збільшують розмір, мандруючи матеріальними світами, а іноді висвітлюються на кордоні вихорів. І деякі були названі фотосферами, тому що це були місця, що генерують світло (як наше сонце).

      Джеховіх сказав: У минулі дні людина побачила сонце і оголосила: Сонце - це Творець всього живого, світло і тепло прибувають від сонця. Але Я поміщу знак на небесне склепіння, і жодна людина не повинна суперечити роботі Моєї руки. І вище землі, на північ і на південь, Він помістив північне сяйво, щоб людина могла засвідчити, що світло не залежить від матеріального, і не має жодної причетності до цього. Але сонце Він помістив посеред Великого вихору так, щоб кожна сторона була полюсом для матеріальних світів навколо нього. І Джеховіх зробив вихор, як лінзу стиснення. Так, щоб обертання кожної планети продукувало своє власне світло, на боці, поляризованому до сонця, - обертанням свого вихору. І людина побачила, що атмосфера повертала землю, і що земля не повертала атмосферу.

      Джеховіх сказав: Матеріальні світи Я створив із землею і водою, і Я зробив їх щільними, оскільки Я помістив живе на їхній поверхні. Не дозволяйте людині уявляти, що Мої ефірійні світи так само круглі й щільні, як земля. Оскільки з усього, що Я створив, Я не створив двох подібних речей. Тепер, через проміжок часу, атмосферійні ангели настільки полюбили нижні небеса, що вони не прагнули піднятися до вищих небес Нірвани, ніколи не досягнувши мосту Чінват. Але Я часто приходив на землю і спілкувався з людьми, і вони хвалили славу нижніх небес так, що людина дивилася нагору, в подиві, - через пишність робіт Отця. Але все ж вони були обмеженими духами.

      Тоді Джеховіх зробив сніжинку і спонукав її впасти, щоб людина могла дивитися на красу і славу його творінь. І Він послав ефірійних ангелів донизу, з рівноправних небес, і вони навчали людей, що байдуже, про яку дурну славу вищих небес вони чули, і що це було такою самою темрявою у відношенні до світла - порівняно з красою та величністю ефірійних світів. І ефірійці підняли сніжинки, кажучи: Во ім'я Джеховіха, ми оголошуємо вам, що ефірійні світи більші, ніж земля. Вони проникні і прозорі, а також сповнені шосе, кристалів, архіпелагів, дуг і кутів, яких настільки багато, що навіть якби людина мандрувала мільйон років, вона все ж таки не змогла б побачити й половини цих красот. І всесвіт має десятки мільярдів ефірійних світів. І нехай сніжинка буде у ваших очах, як мікроскопічний зразок світів на високих небесах. І люди повинні прикрасити ефірійні світи, як веселку, і населити їх незліченними мільйонами ангелів, - бездоганних, чистих і святих. І багатих знаннями Джеховіха та його робіт, і сповнених його любові.

      Пророк Джеховіха каже: Має настати час, коли земля вирушить у свою останню дорогу, дорогою небесного склепіння. І настільки великим там буде світло, що вихор землі повинен розірватися так само, як ураганний викид. І тоді вся земля буде розкидана і зникне, наче нічого й не було. Але до цього буде час, коли ефірійні архангели спокутують людину від гріха. Мешканці землі не одружуватимуться, оскільки час породження підійде до кінця. Так само, як певні види тварин були не в змозі розмножуватися і вимерли, так само буде і з людиною. Земля виконає свою роботу, і більше не служитиме під сонцем. І вихор сонця стане круглим, і тіло Великого Змія (сонячної системи) буде згорнуто. І на місце, де раніше була земля, прибуде одна з нових віддалених планет, і виконуватиме роботу, виділену для неї. І люди, і ангели, які не були спокутувані від темряви того дня, повинні втілитися в новий світ планети, і там закінчити свою роботу.