Читати книгу - "Алгоритм контролю, Христя Гончар"

Олексій нахилився ще ближче, його погляд свердлив Христину.

-Розумієш, Христина, це не просто якась там програма. Це інструмент, який може змінити хід історії. І ми не можемо дозволити, щоб він потрапив у чужі руки."

- Можна детальніше ? - сказала вона

Во відчула, як холодок пробіг по її спині. Вона знала, що грає з вогнем, але гроші, які їй обіцяли, були занадто великою спокусою.

"Це система розпізнавання облич, — відповів Олексій, його очі сяяли від задоволення. — Уявіть собі, що можна зробити за допомогою такої технології.

- Я готова, які саме співробітники мають доступ? - твердо сказала вона, хоча всередині її роздирали сумніви.

"Ігор Сидоров, наш ціль, — він справжній орел. Ніколи нікому не довіряє, завжди насторожі. Але у нього є слабкість — ностальгія.
Він часто згадує про свої перші кроки в програмуванні, про ті часи, коли все було простіше. Можливо, ти зможеш зачепити його за живе, згадавши про якийсь застарілий алгоритм або мову програмування."

Вона розуміла, що їй потрібно не просто отримати доступ до файлів, а й завоювати довіру Сидорова. Це буде як гра в шахи, де кожен хід має значення.

Олексій усміхнувся. "Чудово. Я дам тобі все необхідне. Пам'ятай, будь обережна. Ігор Сидоров — не той, з ким варто жартувати."

Христина кивнула і вийшла з кабінету Олексія. Вона відчувала себе ніби героїня шпигунського фільму. Але чи справді вона герой, чи просто пішак у чужій грі?