Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Дуже погана няня , Кетрін Сі 📚 - Українською

Читати книгу - "Дуже погана няня , Кетрін Сі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дуже погана няня" автора Кетрін Сі. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Дуже погана няня , Кетрін Сі» була написана автором - Кетрін Сі, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Жіночий роман".
Поділитися книгою "Дуже погана няня , Кетрін Сі" в соціальних мережах: 
Прийшовши у цей будинок працювати нянею, я і поняття не мала, які труднощі будуть чекати на мене. Ця божевільна сімейка зводить мене з розуму, а найбільше – цей психопат Адам. – Я взагалі-то няня для твого молодшого брата, а не для тебе! – Якщо мені й потрібна няня, то тільки для рольових ігор. – Психопат! – Ідіотка!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:
І

Глава 1. Нове місце роботи 

 

Початок весни – моя улюблена пора року. Час змін, нові можливості, гарний настрій… Саме так я думала у тому році, та не у цьому. Після смерті бабусі, – моєї єдиної рідної душі у цьому світі, – я втратила віру у будь що. 

Мені вже двадцять, у цьому році двадцять один, я завершую навчання за програмою для педагогів дошкільного закладу і розумію, що далі навчатися я не планую за цим напрямком. Ці два роки дали мені зрозуміти, що я не дуже вмію знаходити спільну мову з дітьми, а тим паче з батьками, яким байдуже на своїх дітей. 

Був випадок, під час моєї роботи у дитячому садку, коли в один день я не втрималася й виговорила все, що думаю, мамі однієї дівчинки. Вона жила з чоловіком, який не любив дитину, я не змогла промовчати, коли Лілі, її донька, прийшла з синцями. В результаті мене звичайно звільнили, бо я не лише не промовчала, а ще й подала на них до органів опіки. Ті в свою чергу все перевірили й сказали, що в них нормальна сім'я і це я щось не так зрозуміла. Мама, що приходить напідпитку, вітчим, що б'є дитину і постійно брудний вигляд дівчинки – це нормальна сім'я? Звичайно я не заспокоїлися і почала “копати” під вітчима Лілі, дізналась, що той мав судимість за вбивство і повідомила його наглядача про те, що дитина приходить до садочку з побоями. В результаті чоловік отримав умовний строк і заборону на наближення до дитини. Мама Лілі здогадалася, що це зробила я і здійняла галас, – в результаті мене звільнили з поганою поміткою. Тож роботу у цій сфері я можу ще довго шукати, без жодного результату. 

Зараз я працюю у магазині продавцем, та й там я тримаюся лише на тоненькій волосині, яка ось-ось порветься, бо я ненавиджу людей, які не знають, що таке повага і базові правила етикету. З моїм характером важко протриматися довго на одній роботі. 

– Я більше не можу це терпіти, – менеджер магазину. – Тебе звільнено, Келі! 

Що ж, я знала, що цей день вже дуже близько і от, він сьогодні. День мого звільнення. 

– Справедливо, – погоджуюсь з ним. Я й сама не дуже хотіла тут залишатися. 

 

Сьогодні зранку я обізвала дідугана збоченцем, а це виявився якийсь інвестор магазину чи щось таке. Думаю, саме це і є причиною мого звільнення. 

– Зарплату виплачу на банківський рахунок, як і зазвичай, – махає на себе журналом з акційними товарами, бо йому вочевидь спекотно. 

– Штраф буде? 

– Ніяких штрафів, тільки йди звідси! 

– Дякую. – мило посміхаюсь і паралельно знімаю уніформу магазину. 

– Тобі дякую, – зітхає з полегшенням. 

В його житті стане на одну проблему менше, а в мене більше. Знову потрібно шукати роботу. Та це й на краще, тут жахливі покупці, ніколи не вітаються і кидають гроші так, ніби я якась собака. Потрібно було самій звільнитися. 

 

♡♡♡ 

 

Легкий весняний вітерець підхопив моє волосся і відкинув назад, коли я переходила дорогу. Повз мене проходить щаслива пара, що тримається за руки і я усвідомлюю, що ще потрібно подзвонити Даніелю і повідомити про моє чергове звільнення. Я знаю, що він буде не задоволений цим, бо він завжди так реагує на моє звільнення. Даніель – це мій хлопець, ми зустрічаємося трохи більше року. Йому двадцять три і він вже працює у якійсь крутій компанії з розробки ігор. Іноді я думаю, що ми настільки різні, та все ж таки ми зустрічаємося. Не скажу, що ми завжди можемо знайти компроміс у стосунках і це проблема. 

Знайшовши телефон у кишені пальто я поспіхом витягла його й розблокувала. У мене був один пропущений від Трейсі, – моєї подруги. Потім їй перетелефоную, зараз мені потрібно повідомити Даніелю новину про моє чергове звільнення. Спливає гудок за гудком та чоловік не відповідає. Мабуть дуже зайнятий. Завершую виклик і відразу набираю Трейсі. Вона відповідає майже одразу. 

– Зайнята? 

– Вже ні, – відповідаю іронічним голосом.

– Келі.. Невже знову?

– Мене звільнили!.. Юху! – Намагаюся жартувати, поки стою й чекаю на зелене світло світлофора. 

– Який козел на цей раз отримав стусанів? – З азартом питає подруга і я посміхаюсь. 

– Я лише сказала, що він збоченець.

– Зарплату отримала? – Єдина хто ніколи мене не засуджує, це Трейсі. 

– Так. 

– Це вже добре, – сміється. – Зустрінемося? 

Загорівся зелений колір світлофору, я зробила крок і боковим зором помічаю, як на мене “летить” машина. В останню секунду встигаю відстрибнути назад, але невтримую рівновагу й падаю на дупу. Декілька секунд перебуваю у шоковому стані. Я могла тільки що загинути, або серйозно постраждати. 

– Келі.. Келі! – Долунає з мого смартфону який лежить сантиметрів п'ятдесят від мене. 

– От мудило… Якого біса?! – Лаюсь на всю вулицю. 

Люди намагаються допомогти мені встати, а я намагаюсь розгледіти номерний знак машини, та вона вже далеко і номер не видно. 

– Тримайте, – жінка віддає мені телефон. – Ви точно в порядку? 

– Так, дякую за допомогу. 

– Тут є камери відеоспостереження, тож можете піти до поліції. 

– Камери? – Піднімаю голову вверх і посміхаюся. – Ще раз дякую! 

– Таким людям не можна видавати права на водіння! – Вона киває головою на прощання і йде в інший бік від мене.

 

На мапі знайшла найближче відділення поліції і пішла туди. Цей козел має отримати хоча б штраф за таке водіння. Навіть якби він збив мене, то просто б поїхав далі. Його швидкість буквально “кричала” про такі його наміри.

 

Єдине, що зробили у поліції – це прийняли мою заяву, перевірили камери відеоспостереження і сказали, що можуть розглянути мою заяву у порядку черги. Сподіваюся так і буде, а то цей випадок взагалі можна вважати замахом на вбивство. Не я, так хто інший може постраждати від цього горе-водія. Потрібно позбавити його водійських прав, а не виписувати штраф. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дуже погана няня , Кетрін Сі», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дуже погана няня , Кетрін Сі» жанру - 💙 Жіночий роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дуже погана няня , Кетрін Сі"