Читати книгу - "Хаос, Lisa Raven"

На папері 

Зітри мене звідусіль, 
Як стирають олівець на папері.
Я не виношу цей біль,
Як червоний в краплях акварелі.

Не пиши цю картину свою.
Хочу залишитись там де, я є.
Але  вже за спиною стою,
Не в силах відстояти своє.

Гарно ляже на білий папір
Мій образ прикутий до нього.
Маю призначення я з тих пір,
Його натхненням бути для всього.

Творча криза 

Папір летить у різні боки,
Історія не в'яжеться ніяк. 
А за вікном сидять сороки 
І дивляться на цей бардак.

І алкоголь не допоможе 
Ні кава, ні зелений чай. 
Чи переписати все? А може 
Прибрати, і усе — гудбай!

Ні слова, ні забобони 
І звичка не допомогла. 
Ні бажання, ні прокльони 
Цілі, я не досягла.

Творча криза тут панує 
В голові, житті, кімнаті.
Серденько уже сумує 
За творчістю в азарті.

Кошмар

Якось мені наснився кошмар 
Про хатину, яка була моїм домом.
Чорний дим видихав цегляний димар.
Мрачні тіні співали всі хором.

Вікна неначе очей западини 
Дивились на мене і тягнули в болото. 
На стінах виднілися рани і ссадини, 
Хто це зробив? Що за сволота?

Відчинені двері зазивали до себе.
Супротиву нуль, бо зараз так треба. 
Кухня стогнала з під зламаних ребер 
Лилася кров зі стелі, як з неба.

Підлоги в кімнаті взагалі не було, 
Бездонне провалля лише під ногами.
Страх обійняв, як щось загуло 
І тваринний рик пролунав за стінами.

Обличчя людей, що мені так не милі 
Згорали в муках і летіли донизу.
У наступній кімнаті дзеркала скаженіли
Розбивались ущенд від хмільного бризу.

Дивні чудовиська на підлозі лежали 
Криві в них тіла, або щось підгнивало.
Чи були це люди, що напевно страждали? 
Чи просто тварюк щось доканало?

Головне не втрапити у ведмежі пастки 
Які розкладали так названі «друзі»
Хтось за спиною і погасли свічки 
Прокинулася знову в страху і напрузі.