Читати книгу - "Казки для малюків , Вікторія Беше"

       Жило собі маленьке біле ягнятко на ім’я Стрибко. Воно любило стрибати по зеленій галявині та проводити час з друзями, граючись з ними в різні ігри.

Друзі дуже любили Стрибка через його веселість, щирість та ввічливість – Стрибко ніколи не забував сказати: «Дякую».

Одного ранку, коли сонечко лагідно зігрівало землю, Стрибко вибіг на галявину. Йому на зустріч йшов зайчик Сніжок.

— Привіт, зайчику! Як твої справи? — привітався він з другом.

—Привіт, Стрибку! Все добре! Хочеш моркву? — до нього підійшов Сніжок і подарував смачну морквинку.

— Ой, дякую, Сніжко! — зрадів Стрибко.

— Будь ласка! — відповів йому зайчик. — Я поспішаю до ведмедика. До зустрічі, друже!

Потім він побіг до струмочка попити водички. Добра качечка хвилькою підштовхнула до нього чисту воду і мовила:

— Випий чистої води, Стрибко!

— Дякую, качечко! Гарного тобі дня! – сказав Стрибко, задоволено хлюпнувши носиком. 

А ввечері, коли мама-вівця співала йому колискову, засинаючи, тихо прошепотів:

— Дякую, матусю! У тебе гарний голос. 

       Всі звірята любили Стрибка, бо він був ввічливим і добрим. А ти пам’ятаєш казати «дякую»?