Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Чарівник Країни Оз 📚 - Українською

Читати книгу - "Чарівник Країни Оз"

795
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Чарівник Країни Оз" автора Лаймен Френк Баум. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Чарівник Країни Оз» була написана автором - Лаймен Френк Баум, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Чарівник Країни Оз" в соціальних мережах: 

Маленькі читачі матимуть змогу познайомитись із найпопулярнішими казковими повістями американського письменника Френка Баума.
 «Дивовижний чарівник із Країни Оз» — це захоплива історія про дівчинку Дороті з Канзасу, яка разом із песиком Тото потрапляє у казкову Країну Оз. Зустрівши Страшила, Залізного Лісоруба і Лякливого Лева, Дороті вирушає з ними до Смарагдового Міста, щоб могутній чарівник допоміг їм у здійсненні найзаповітніших бажань.
У повісті «Дивовижна Країна Оз» розповідається про неймовірні пригоди Страшила, Залізного Лісоруба та їхніх нових друзів у чарівній країні.
Для дітей молодшого шкільного віку.

Переказ Віти Левицької
Ілюстрації Олени Чичик

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 64
Перейти на сторінку:

Лаймен Френк БАУМ

ЧАРІВНИК КРАЇНИ ОЗ

Дивовижний чарівник із Країни Оз

1. Смерч

Дівчинка Дороті жила в невеличкому будинку посеред безкрайнього канзаського степу, її дядько Генрі був фермером, а тітонька Ем дбала про господарство. Будиночок був маленький, бо дошки для будівництва довелося везти дуже здалеку. У будиночку були чотири стіни, дах, підлога і одна-єдина кімната, в якій стояли стара іржава плита, буфет, стіл, кілька стільців і два ліжка. В одному кутку тулилося велике ліжко дядька Генрі та тітоньки Ем, а в іншому — маленьке ліжечко Дороті. У будинку не було ані горища, ані підвалу, лише яма під підлогою, де сім'я рятувалася від смерчів.

У цій місцевості смерчі лютували так, що запросто змітали зі свого шляху маленькі будиночки. Тому посеред кімнати була ляда, а під нею — сходи, що вели до схованки.

Коли Дороті виходила з будинку та озиралася навсібіч, то бачила лише степ. Він розкинувся до самісінького горизонту: нудна рівнина — довкруги ні деревця, ні будівлі. Сонце в цих краях було таким палючим, що земля, яку щойно зорали, швидко сіріла і пересихала. Трава теж умить ставала сірою, як і все довкола. Колись дядько Генрі пофарбував будиночок, але від сонця фарба почала тріскатися, а дощі остаточної змили її, і тепер їхнє помешкання стояло таке саме похмуро-сіре. Коли тітонька Ем тільки приїхала в це місце, вона була вродливою і життєрадісною. Але палюче сонце та невгамовні смерчі зробили свою справу: з її очей незабаром зникли завзяті іскорки, а зі щік злиняв рум'янець. Обличчя посіріло і змарніло. Тітонька Ем схудла та розучилася посміхатися. Коли осиротіла Дороті вперше потрапила до цього будинку, її сміх так лякав тітоньку Ем, що вона щоразу здригалася і хапалася за серце. Та й тепер, варто було Дороті розсміятися, тітонька Ем здивовано дивилася на дівчинку, наче не розуміла, що може бути смішного в цьому сірому житті.

А от дядько Генрі не сміявся ніколи. З ранку до ночі він працював, як віл, тож йому було не до веселощів. Він теж був увесь сірої барви — від бороди до грубих черевиків. Вигляд мав суворий, зосереджений і рідко говорив.

Тільки песик Тото розважав Дороті, не давав їй піддатися сірості, яка заполонила все довкола. Тото не був сірий. Він мав чудову шовковисту чорну шерсть, кумедний чорний носик і маленькі допитливі чорні оченята, що іскрилися веселощами. Тото міг бавитися з ранку до вечора, і Дороті всією душею любила свого вірного друга.

Та сьогодні їм було не до ігор. Дядько Генрі вийшов на ґанок, сів на сходинку й пильно подивився на небо. Воно було темно-сірим, темнішим, ніж звичайно. Дороті стояла поруч із Тото на руках і також дивилася на небо. Тітонька Ем у будиночку мила посуд. Десь далеко на півночі завивав вітер, і висока трава біля самого небосхилу колихалася хвилями. Таке саме стишене завивання долинало з протилежного, південного боку. Дядько Генрі і Дороті обернулися, щоб роздивитися, чому там так шумить, і побачили, що й із південного боку трава лягає хвилями, як море.

Дядько Генрі підвівся зі сходинки.

— Чуєш, Ем, насувається смерч! — гукнув він дружині. — Піду подивлюся, як там худоба! — І він побіг до хліва, де сім'я тримала корів та коней.

Тітонька Ем облишила посуд і підійшла до дверей. Одного швидкого погляду їй було достатньо, щоб зрозуміти: насувається біда.

— Дороті! — покликала вона. — Мерщій до хованки!

Цієї миті Тото зістрибнув із рук Дороті й кинувся під ліжко. Дівчинка побігла ловити його. Перелякана тітонька Ем відчинила ляду і хутенько почала спускатися сходами до хованки. Нарешті Дороті зловила песика і вже збиралася бігти за тітонькою, аж не встигла зробити й кроку, як почула страшенне завивання вітру. Маленький будиночок так затремтів, що дівчинка втратила рівновагу й сіла на підлогу.

І тут сталося неймовірне.

Будинок кілька разів обернувся навколо своєї осі, а потім почав повільно підніматися вгору, наче повітряна куля.

Саме в тому місці, де стояв будиночок Дороті, зіткнулися два вітри — північний і південний, — і від цього зіткнення народився неймовірно лютий смерч. У центрі смерчу зазвичай буває досить тихо, та оскільки потоки повітря дедалі сильніше тиснули на стіни будиночка, то він піднімався все вище й вище, доки не опинився на гребені велетенської повітряної хвилі, яка понесла його, наче легеньку пір'їнку.

За вікнами було темно-темно, і вітер завивав, наче дикий звір. Загалом летіти було навіть приємно. Якщо не зважати на те, що спочатку будинок трохи покрутило, а одного разу неабияк перехилило, Дороті відчувала тільки легке похитування, як у колисці.

А Тото все це явно не подобалося. Він голосно гавкав, бігаючи по кімнаті навколо господині, а та тихенько сиділа собі на підлозі й намагалася зрозуміти, що ж буде далі.

Аж ось Тото заґавився і вилетів у відчинену ляду. Спочатку Дороті злякалася, що втратила його назавжди. Але потім побачила, що з люка стирчить кінчик чорного вуха. Тиск повітря не давав песику впасти на землю. Дороті підповзла до люка, схопила Тото за вухо і затягнула назад. Потім вона зачинила ляду, щоб таке не повторювалося.

Час минав, і нарешті Дороті зовсім заспокоїлася. Але їй було дуже самотньо, та ще й вітер завивав із такою силою, що дівчинка боялася оглухнути. Спочатку вона думала, що будиночок упаде і вони з Тото розіб'ються на смерть, але, на щастя, нічого такого не сталося. Тоді Дороті забула про свої тривоги і вирішила сподіватися на краще. Вона долізла по підлозі, що трусилася, мов несамовита, до свого ліжечка, залізла на нього, а Тото примостився поруч. Незважаючи на те, що будинок хитало, а вітрисько ревів на повну силу, Дороті заплющила очі й незабаром заснула.

2. Розмова з жувачами

Дороті прокинулася від дуже сильного й несподіваного поштовху. Певно, якби дівчинка не лежала на м'якенькій постелі, то сильно забилася б. Дороті миттю оговталася і почала думати, що ж сталося. Тото ткнувся своїм холодним носиком їй в обличчя й заскавчав. Дороті сіла на ліжечку й виявила, що більше нікуди не летить. У вікно яскраво світило сонце. Дороті підвелася з ліжка, у супроводі вірного Тото підійшла до дверей і розчахнула їх навстіж.

Смерч опустив її будиночок — треба зізнатися, як на смерч,

1 2 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чарівник Країни Оз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чарівник Країни Оз"