Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Кістяк з Чорнобиля 📚 - Українською

Читати книгу - "Кістяк з Чорнобиля"

336
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кістяк з Чорнобиля" автора Антон Дмитрович Мухарський. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Кістяк з Чорнобиля» була написана автором - Антон Дмитрович Мухарський, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Фентезі".
Поділитися книгою "Кістяк з Чорнобиля" в соціальних мережах: 

Тато Михася пішов на війну й зник безвісти. Але хлопчик вірить, що він живий і понад усе мріє побачитись із батьком. Одного дня стара чаклунка дає йому чарівні окуляри, котрі приводять Михася в Чорнобильську зону, де він знайомиться з Кістяком Костем та його друзями-мутантами: Срібною Мухою, радіоактивним крокодилом Гєною, сіамським кабаном Лесиком-Стасиком та хитрою Чупакаброю, до яких у гості прилетіли справжні інопланетяни, що проводять у Зоні свої експерименти з переселення душ.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 26
Перейти на сторінку:
Антін Мухарський
Кістяк з Чорнобиля

33-й річниці Чорнобильської катастрофи присвячується


Частина перша. ВЕЛИКИЙ ВИБУХ
Глава перша. ІСТОРІЯ КІСТЯКА КОСТЯ

Одної теплої весняної ночі, коли квітли сади, і веселі бджоли, натомившись за день, мирно спали у своїх вуликах, поруч зі старовинним українським містечком Чорнобиль спалахнула вогняна квітка, з якої в небо вдарив потужний промінь, що мінився всіма кольорами веселки.

Ця подія трапилася багато років тому. Згодом її назвали ніччю Великого Вибуху.

«Мамо, тату, дивіться, яка краса!» — прокинувшись від гучного землетрусу, визирнув у вікно хлопчик на ім’я Костянтин.

Але тато, з переляканим обличчям ухопивши куртку, побіг з дому геть, а мама, щільно позатулявши всі вікна і кватирки, до ранку плакала, сидячи на ліжку.

Наступного дня батько додому не повернувся. Натомість невдовзі на порозі їхньої квартири постали страшні люди в протигазах та зелених гумових плащах. Вони хотіли посадити їх з мамою в автобус, яким евакуйовували людей до Києва.

Та того разу хлопчик не послухався ані мами, ані страшних людей в протигазах, і тільки йому знаними стежками побіг убік зруйнованої атомної електростанції, де батько працював пожежником.

«Ви не бачили мого тата?» — питався у військових, обпечені обличчя яких були кольору бронзи. Але військові, голими руками збираючи шматки радіоактивного графіту, похмуро хитали головами, прикриваючи носи респіраторами.

«Ви не бачили мого тата?» — питався в людей у білих халатах з дозиметрами в руках. Та й ті знизували плечима.

І тільки кістлява тітка Смерть, нахилившись над його ліжком у лікарняній палаті, проказала: «Твій батько помер від променевої хвороби. А тепер прийшов і твій час».

Проте цьому не судилося статися.

«Нехай помру я, але син залишиться живим», — запропонувала його матінка угоду ще не старій відьмі на ім’я Марта і та, порадившись із потойбічними силами, промовила:

«Згодна! Материнська любов сильніша за смерть».

Тоді про це писали газети. А ще на центральному вході в лікарню повісили оголошення: «З відділення реанімації безслідно зник дванадцятирічний хлопчик Костянтин С. Усіх, хто може допомогти з пошуком дитини, просимо звертатися до адміністрації лікарні або в міліцію за телефонами…».

Проте за зазначеними номерами ніхто не озвався.

Бабуся хлопчика — сліпа ворожка Ганя — зробила все, аби ніхто й ніколи не довідався, як її онук полишив лікарню.

У ніч на Івана Купала старій наснився віщий сон, в якому вона зустріла свою доньку (маму Костя) у вінку з маків. То духи предків повідомили віщунку, що прийняли душу жінки у свої обійми.

Наступної ночі баба Ганя, обернувшись на муху, полетіла до Києва.

Вдарившись об стіну тьмяно освітленої лікарняної палати, муха перетворилася на літню жінку, вбрану в чорну оксамитову свитку, довгу темно-синю спідницю, розшиту по подолу срібною ниткою. Її голову покривала строката хустка, розписана червоно-чорними ружами. Стиха цокаючи срібними підковками високих червоних чобіт, стара, спираючись на грушевий ціпок, підійшла до ліжка, на якому, увесь обплетений дротами крапельниць, лежав схудлий хлопчик із запалими як у мерця очима — єдиний нащадок старовинного козацького роду Сагайдачних.

Обережно від’єднавши крапельниці, бабця поклала суху долоню на його обличчя, обдувши хлопчика теплим диханням своїх вуст.

«Бабусю, ти мені не снишся?» — ледь чутно запитав знесилений хворобою Кость, розплющивши очі.

«Ні, мій рідненький. Я тут. Я поруч. Ходімо додому…»

Три дні й три ночі

1 2 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кістяк з Чорнобиля», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кістяк з Чорнобиля"