Читати книгу - "Томек у країні кенгуру"
- Жанр: 💙 Пригодницькі книги
- Автор: Альфред Шклярський
- 337
- 0
- 28.04.22
Томек Вільмовський — герой циклу пригодницьких повістей польського письменника Альфреда Шклярського — давно полюбився польським читачам за свою непристосовницьку вдачу, за жагу до далеких мандрівок і вміння виходити переможцем із найнебезпечніших ситуацій. У повісті «Томек у країні кенгуру» юний варшавський гімназист разом з батьком та групою досвідчених звіроловів вирушає в експедицію до далекої Австралії. Переживши там низку неймовірних пригод, Томек, загартований і змужнілий, повертається до Європи продовжити перерване навчання. А наступного року його чекає нова, ще небезпечніша, але тим привабливіша подорож до Африки…
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
ТОМЕК У КРАЇНІ КЕНГУРУ
Повість
© http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література
З польської переклав АНДРІЙ БУРЯЧОК
Художник ЄВГЕН ПОПОВ
Редактор Д. С. Андрухів
Передмова БОГДАНА ЧАЙКОВСЬКОГО
Перекладено за виданням: Szklatski Alfred. Tomek w krainie kangurow. — «Slask», Katowice, 1987.
З ТОМЕКОМ ВІЛЬМОВСЬКИМ — ПО ВСЬОМУ СВІТУ…
Тільки-но вийшла в світ повість Альфреда Шклярського «Томек у країні кенгуру» (1957 рік), як тисячі польських хлопчаків (і дівчаток теж) прочитали її не переводячи подиху. Їх заполонив своєю відвагою та кмітливістю головний герой Томек Вільмовський, якому випало зазнати в Австралії таких небезпечних пригод, що в них, юних читачів, не раз аж серце завмирало в грудях.
Томекові пригоди жваво обговорювали і в школах, і в родинах, а дехто з відчайдушних підлітків ладен був утекти з дому, аби й собі пережити подібне.
Ще більше захоплення викликав Томек у юних читачів, коли наступного року вони познайомились із новими його пригодами в повісті Альфреда Шклярського «Пригоди Томска на Чорному континенті» (в Кенії, Конго, Уганді), а ще через рік вони зустріли свого улюбленого героя у Північній Америці — в повісті того ж автора — «Томек на воєнній стежці» (Арізона, прикордоння Мексики).
Минав час, і через кожні рік-два Альфред Шклярський виряджав Томека в усе нові й нові подорожі по різних континентах: «Томек шукає сліди Снігової людини» (Індія, Кашмір, Памір, Тибет…), «Томекова таємнича експедиція» (Уссурійський край, Приамур’я, Якутія…), «Томек серед мисливців за людськими головами» (Великі Коралові Рифи, Нова Гвінея), «Томек біля витоків Амазонки» (Бразилія, Перу) і зрештою — «Томек у Гран-Чако» (Чилі, Болівія).
Так упродовж одного десятиріччя (1957–1967), коли світ побачили вісім повістей про подорожі Томека на різні континенти, Альфред Шклярський зажив у себе на батьківщині слави одного з найпопулярніших авторів, які пишуть для дітей та юнацтва. Неодноразово його пригодницькі твори перевидавалися в Польщі, а видавництво «Шльонск» не гаючись випустило їх у перекладі російською мовою.
Чим же була викликана серед юних читачів така широка зацікавленість письменником та його творами?
Передусім тим, що в Альфреда Шклярського — непересічна біографія: поляк з походження, народився 1912 року в Чикаго (США), з чотирнадцяти літ живе в Польщі, де закінчив дипломатично-консульський факультет Політичної Академії Наук; брав активну участь у Варшавському повстанні проти гітлерівських окупантів, був солдатом Армії Крайової; одразу ж по війні видав свою першу прозову книжку, після якої на сторінках його другого твору вперше з’явилося ім’я Томека — у повісті, що витримала два видання (1948 і 1949 роки) під назвою «Томек у скрутному становищі».
З другого боку, ця зацікавленість пояснюється, очевидно, й тим, що важко знайти в світі людину, яка б у юному віці не захоплювалась пригодницькими творами, не мріяла б здійснити бодай одну, хоч невелику, подорож за межі рідного краю. А твори Альфреда Шклярського відкривали перед підлітками незнані, широкі обрії, вабили в мандри до екзотичних країн, де лише небагатьом може випасти щастя колись побувати. То чому б не скористатися з такої нагоди, запропонованої автором, і хоча б подумки зазнати разом з Томеком найнеймовірніших пригод на реально змальованих континентах, не порадіти з його успіхів, не поспівчувати його невдачам?
Окрім того, що кожна з вісьмох повістей написана за всіма класичними законами пригодницького жанру, — загадковість і стрімкий розвиток сюжету, небезпечні пригоди, напади хижих звірів, сутички з розбійниками, золотошукачами тощо, — на їх сторінках читач знаходить для себе багатий краєзнавчий, історичний і природознавчий матеріал, збагачується енциклопедичними відомостями.
Тим-то непересічна особа самого письменника, прагнення до подорожей і незвичайних пригод, притаманне людині від раннього дитинства, а також бажання побачити якнайбільше небаченого, пізнати незнаного, розгадати таїну навколишнього світу — все це, підсилене захопливо-інтригуючим сюжетом, високоморальною чистотою і шляхетністю героїв, власне, й забезпечило повістям Альфреда Шклярського небувалий успіх у юного читача. Тож не випадково після тривалого «творчого перепочинку» по завершенні восьмитомного пригодницько-подорожнього циклу письменник нещодавно написав ще дві повісті: в одній, під назвою «Томек у гробницях фараонів», він оповідає про мандри і пригоди свого героя в Єгипті й Сахарі, а в другій, завершальній, урешті-решт повертає його з кругосвітніх мандрів на батьківщину.
Перегорнемо ж, любі друзі, сторінки першої повісті «Томек у країні кенгуру» й познайомимося з Томеком Вільмовським, учнем четвертого класу варшавської гімназії.
…1902 рік. Значна частина Польщі, як і України, перебуває у складі Російської імперії, тож директор гімназії запопадливо старається у справі русифікації польських гімназистів. Російською мовою ведеться не тільки викладання усіх предметів, а й взагалі учням заборонено розмовляти між собою по-польському.
Патріотично настроєні поляки, у тому числі й Томеків батько, рішуче виступали проти утисків царату, обстоювали незалежність Польщі, її мови й культури. Рятуючись від переслідувань царських сатрапів, Вільмовський-батько, аби уникнути сибірської каторги, був змушений таємно покинути вітчизну.
Його дружина, також переслідувана російською охранкою, лишилася з малолітнім сином на руках. Однак вона все робить для того, аби розтлумачити Томекові, що його батько — не злочинець, а борець за незалежність рідного краю. І хоч після її смерті Томекова тітка, яка забрала сироту до себе, часто звинувачувала його батька у «безглуздому вчинку», через який, певна річ, передчасно померла й мати, батько все одно залишився для Томека незаперечним авторитетом. У хлопця поступово визріває бажання поєднати своє життя з батьковим, бути завжди поруч із ним. І він задумує помститися гімназійному начальству і втекти за кордон, до батька.
На диво, ця важко здійсненна хлопчача мрія несподівано стає реальністю: до Варшави приїздить відомий звіролов Смуга з дорученням забрати Томека до батька, який очолює експедицію до Австралії за рідкісними тваринами для європейських зоопарків, заповідників та цирків і вирішив узяти з собою й сина.
Томек був одним з найздібніших учнів гімназії, поглиблено вивчав усесвітню історію,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Томек у країні кенгуру», після закриття браузера.