Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко 📚 - Українською

Читати книгу - "Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко"

4 091
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Пор'ядна львівська пані" автора Люба Клименко. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко» була написана автором - Люба Клименко, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи".
Поділитися книгою "Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко" в соціальних мережах: 

📚 "Пор'ядна львівська пані" – це захоплива історія про місто, часи та одну незвичайну жінку, створена талановитою авторкою Любою Клименко. Книга оживає Львів 1930-х років та розповідає про її надзвичайний геройню.

👒 Головна героїня – це Ганна, відома в місті своєю прихильністю до порядку і справедливості. Вона працює у міському архіві та завжди дотримується власних принципів. Проте, після зустрічі з загадковим художником, її життя повертається з ніг на голову. Ганна стикається зі справжніми випробуваннями, але вона готова відстоювати свої переконання навіть заради незвичайного кохання.

🖋 Авторка книги, Люба Клименко, – це обдарована письменниця, яка вміє створювати живописні образи та поглиблювати читачів у світ своїх романів. Її твори завжди вражають своєю глибиною та атмосферністю.

📖 На readukrainianbooks.com ми раді презентувати цю захопливу книгу та інші шедеври світової літератури для онлайн-читання безкоштовно та без необхідності реєстрації. Ми віримо, що книги – це вікно у минуле та джерело натхнення для нас сьогодні.

🌆 "Пор'ядна львівська пані" – це історія, яка розкаже вам про кохання, місто та сильну жінку, готову боротися за свої переконання. Ця книга занурить вас у атмосферу Львова та розкриє перед вами незвичайні образи персонажів.

🌟 Долучайтеся до читання і переживайте разом з Ганною її найцікавіші пригоди. Ця анотація створена з любов'ю та натхненням, як від самого автора, щоб ви могли насолодитися читанням цієї захопливої історії. 📚👒🌆


Читати ще книги автора Люби Клименко:
Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці
Антипедагогічна поема
Ієрогліф кохання
Великий секс у Малих Підгуляївцях

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 29
Перейти на сторінку:
Люба Клименко
Пор'ядна львівська пані

NN

Пенелопа уважно роздивлялася лікаря, що сидів навпроти неї і заповнював її історію хвороби. Кругленький чоловічок із кругленьким черевцем, у круглих окулярах і з круглою лисиною. Єдине, що в нього було не кругле, — це гостра «ленінська» борідка. Нарешті він припинив писанину і почав вивчати результати її аналізів та обстежень головного мозку.

— Мушу вам сказати, шановна пані... мгм... (лікар подивився на обкладинку історії хвороби) Пе-не-лопо (по складах прочитав він), що у вас ніяких суттєвих з'юшень (лікар не вимовляв літери «р») немає. Я не бачу ніяких патологій, дойогенька. Отже, етіологія ваших головних болей нагадує т'ядиційну міг'єнь.

Лікар подивився на Пенелопу зосередженим поглядом і спитав:

— Ви заміжня?

— Так.

— Давно?

— Десять років.

— Дітей маєте?

— Так, двоє.

— Часто маєте статеві стосунки з чоловіком?

Пенелопа отетеріла.

— Прошу?

— Чи давно ви мали статеву близькість з вашим чоловіком? — переформулював запитання лікар.

Пенелопа була обурена запитанням. Проте все-таки напружила пам'ять.

— На Різдво, здається... Так... Ще запам'ятала: гріх же!

Лікар замислено подивився у вікно, за яким набубнявіли весняні бруньки.

— Та-ак... — протягнув він. — Ви от'їмуєте задоволення від статевої близькості?

— Прошу? — перепитала Пенелопа.

— Я питаю: чи от'їмуєте ви задоволення від близьких стосунків з чоловіком? — голосніше повторив лікар.

«Він думає, що я глуха! Що він мене питає, цей старий збоченець?» — Пенелопа відкрила рота, щоб висловити обурення пор'ядної львівської пані, проте останньої миті стрималася.

Лікар подивився на неї зі співчуттям і, немов промовляючи «з вами все ясно», закопилив нижню губу.

— Ну що ж, дойогенька моя! — у голосі лікаря бринів щирий жаль. — Що я можу вам поядити? Може, сп'йобуєте завести собі коханця?

Пенелопа підскочила з місця і кулею вилетіла з кабінету на вулицю.

«Старий козел! За кого він мене приймає?»

Вона летіла проспектом Шевченка до Галицького базару і навпростець до своєї роботи. Обідня перерва закінчувалася, а треба було ще встигнути запарити собі каву і перекусити канапками.

Вона, як завжди, захекалася, піднімаючись крутими дерев'яними сходинками холодної старої львівської кам'яниці. Не стишуючи ходи, пробігла коридором, і луна від її кроків рознеслася по всій, майже порожній, будові. Пенелопа зайшла до свого кабінету і поставила воду на каву. Потім вийняла загорнені в серветки канапки і поклала їх на тарілочку.

Зненацька вона почула якийсь дивний звук — чи то схлипування, а чи стримануваний стогін. Пенелопа дослухалася. «Привиди чи що?» — подумала і відразу ж забула: звук води, що вже закипала, відволік її увагу. Вона сіла біля вікна і, попиваючи каву, розглядала зі свого вікна львів'ян, а точніше, львів'янок, які навесні ставали просто фантастичними.

Зненацька дивний звук повторився. Пенелопа здригнулася. Він долинав через двері, які вели до сусідньої кімнати. Двері давно вже були замкнені на ключ, і на них висіла старовинна мапа Львова ХVІІ ст. Пенелопа обережно підійшла до мапи і з підозрою подивилася на площу Ринок, потім припідняла мапу і, побачивши внизу шпарину для ключів, зазирнула туди.

Спершу вона нічого не змогла розгледіти. Пенелопа побачила спину чоловіка з мокрою сорочкою, який чомусь тримав за п'яти чиїсь ноги. Чоловік інтенсивно розгойдувався взад-уперед, а рожеві пальчики на ногах, які він стискав, ворушилися в такт його зусиль. Пенелопа не могла збагнути, що діється. Вона уважніше придивилася, і раптом з-під ліктя чоловіка виринула розпатлана голова її молодої колеги Касі. Нарешті Пенелопу пронизав запізнілий здогад. «Матко Боска!» — мало не вигукнула вона і закрила собі долонею рота. Тієї ж миті Кася зробила собі те саме, щоб притлумити стогін, який виривався з її вологих вуст.

Пенелопа відірвалася від шпаринки, мало не зірвавши старовинної карти Львова і відскочила від дверей, мов ошпарена. Вона повернулася до своїх канапок, однак їсти їй уже перехотілося. Пенелопа сиділа нерухомо, і, вирячивши очі, втупилася в Замкову гору на мапі.

Через деякий час вона повільно, мов сновида, встала з місця, підійшла до вхідних дверей кабінету, замкнула їх на ключ і так само повільно, з застиглим поглядом, підійшла до мапи. Вона присіла навпочіпки і знову залізла під неї.

Те, що Пенелопа побачила, водночас обпекло її і загіпнотизувало. Кася лежала на столі, прямо на розгорнутій великій «Актовій книзі Львова ХVІІ ст.». Касині ноги вже звисали вниз, а чоловік — Пенелопа його впізнала, це був науковець із Києва, що перебував у їхньому архіві у відрядженні, — опершись ліктями на безцінний пергамент, на який Пенелопа боялася навіть дмухнути, жадібно впився поцілунком у Касині вуста. Водночас він продовжував свої ритмічні рухи. Його оголений задок стискався і розпружувався в такт коливанням тіла.

Пенелопа вперше в житті бачила оголений чоловічий зад. Вона зачаровано дивилася на ці половинки, і єдине, про що вона думала, — це про «Актову книгу Львова ХVІІ ст.»

Дмитро Іванович, — а так звали молодого доктора історичних наук із Києва, — підвищив швидкість своїх коливань, і Пенелопа здогадалася, що ця магічна дія наближається до свого логічного кінця. Вона розкрила була рота, щоб вигукнути: «Тільки не кінчайте на Актову книгу!», проте їй немов заціпило.

Дмитро Іванович прохрипів здавленим голосом:

— У тебе можна?

Кася заперечно захитала головою, і він з бичачим стогоном вирвав своє грішне місце з іншого грішного місця і, затиснувши його в руках, направив його, мов шланг, на оголений Касин живіт. Дмитро Іванович почав дивно смикатися, немов від електричних імпульсів, і з його грішного місця прямо на Касин пупок, у такт імпульсів, почала випльовуватися мутно-біла рідина. Кася, тихенько стогнучи, розмазувала цю рідину по своєму животу.

1 2 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пор'ядна львівська пані, Люба Клименко"