Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Гамалія, Тарас Григорович Шевченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Гамалія, Тарас Григорович Шевченко"

207
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Гамалія" автора Тарас Григорович Шевченко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Гамалія, Тарас Григорович Шевченко» була написана автором - Тарас Григорович Шевченко, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Поезія".
Поділитися книгою "Гамалія, Тарас Григорович Шевченко" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com". Популярні книги українською!!!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:
Тарас Григорович Шевченко
Гамалія
«Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Ой повій, повій, вітре, через море Та з Великого Лугу, Суши наші сльози, заглуши кайдани, Розвій нашу тугу. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки, тільки мріють шапки, Та на ceй бік за нами. Ой Боже наш, Боже, хоч і не за нами, Неси ти їх з України: Почуємо славу, козацькую славу, Почуємо та й загинем». Отак у Скутарі козаки співали; Співали, сердеги, а сльози лились; Лилися козацькі, тугу домовляли. Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав широкий, І шкурою, сірий бугай, стрепенув, І хвилю, ревучи, далеко-далеко У синєє море на ребрах послав. І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу-мову на хвилі подав. Зареготався дід наш дужий, Аж піна з вуса потекла. «Чи спиш, чи чуєш, брате Луже? Хортице! сестро?» Загула Хортиця з Лугом: «Чую! чую!» І Дніпр укрили байдаки, І заспівали козаки: «У туркені, по тім боці, Хата на помості. Гай, гай! море, грай, Реви, скелі ламай! Поїдемо в гості. У туркені у кишені Таляри-дукати. Не кишені трусить, Їдем різать, палить, Братів визволяти. У туркені яничари І баша на лаві. Гой ги, вороги! Ми не маєм ваги! Наша воля й слава!» Пливуть собі співаючи, Море вітер чує; Попереду Гамалія Байдаком керує. Гамалію, серце мліє: Сказилося море; Не злякає! – і сховались За хвилі – за гори. Дрімає в гаремі – в раю Візантія! І Скутар дрімає; Босфор клекотить, Неначе скажений, то стогне, то виє: Йому Візантію хочеться збудить. «Не буди, Босфоре: буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!… (Реве синє море). Хіба ти не знаєш, яких я несу Гостей до султана?» Так море спиняло (Любила завзятих чубатих слов'ян). Босфор схаменувся. Туркеня дрімала, Дрімав у гаремі ледачий султан. Тілько у Скутарі, в склепу, не дрімають Козаки сердеги. Чого вони ждуть? По-своєму Бога в кайданах благають, А хвилі на той бік ідуть та ревуть. «О милий Боже України! Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам! І сором тут, і сором там – Вставать з чужої домовини, На суд твій праведний прийти, В залізах руки принести І перед всіми у кайданах Стать козакові…» «Ріж і бий! Мордуй невіру бусурмана!» - Кричать за муром. Хто такий? Гамалію, серце мліє: Скутар скаженіє! «Ріжте! бийте! – на фортеці Кричить Гамалія. Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги – І покотились яничари. Гамалія по Скутарі - По пеклу гуляє, Сам хурдигу, розбиває, Кайдани ламає: «Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю!» Стрепенулись соколята, Бо давно не чули Хрещеної тії мови. І ніч стрепенулась: Не бачила стара мати Козацької плати. Не лякайся, подивися На бенкет козачий. Темно всюди, як у будень, А свято чимале. Не злодії з Гамалієм Їдять мовчки сало Без шашлика. «Засвітимо!» До самої хмари
1 2
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гамалія, Тарас Григорович Шевченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гамалія, Тарас Григорович Шевченко"