Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь"

136
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Лонгфелло. Пісня про Гайавату" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь» була написана автором - Олександр Олесь, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 31
Перейти на сторінку:

 

Олесь О.

 

 

Генрі Лонгфелло

 

ПІСНЯ ПРО ГАЙАВАТУ.

 

Поема

 

(ПЕРЕКЛАДИ. I)

 

ПРОЛОГ

 

 

Як спитаєте мене ви -

Звідки сі казки й легенди,

Повні пахощів весняних,

Холодку долин зелених,

Диму легкого вігвамів, 1

Шуму-реву водоспадів,

Реву дикого, страшного,

Як громи, що в горах трублять,

Я скажу вам, відповім вам:

«Із лісів, степів пустельних,

Із озер Країни Снігу,

З сторони Оджибуеїв,

З сторони Дакотів диких,

З гір і тундр, із саг і багон,

Де блука між осокою

Чапля сизая - Шух-шух-га.

Знов кажу я вам - казки сі,

Сі старі оповідання,

Сі поспів’я Навадаги,

Незрівнянного музики».

 

Як спитаєте - де чув їх,

Де знайшов їх Навадага,

Я скажу вам, відповім вам:

«В гніздах птахів, в нетрях лісу,

На ставах в бобрових норах,

На лугах в слідах бізонів,

Серед скель в орлячих гніздах.

 

Сі пісні пташки співали

На болотах і на багнах,

В тундрах Півночі сумної.

Чітовейк-стрибун співав їх,

Манг-норець і гуска - Вава,

Чапля сизая - Шух-шух-га

І глухарка - Мушкодаза».

Коли б далі ви спитали:

«Хто ж то єсть той Навадага?

Розкажи про Навадагу!» -

На питання б відповів я,

Відповів би таким словом:

 

«Там, в долині Тавазента,

Серед тиші пишних луків,

Між потоками-громами

Жив музика Навадага.

Круг вігвамів індіанських

Розстилались ниви, луки,

Вдалині шуміли сосни,

Бір стояв, зелений влітку,

Білий, сивий в день зимовий,

Повний співу і зітхання.

 

Гей, веселі ті потоки

Кожний здалеку пізнав би

По їх поводі весною,

По сріблястих вільхах влітку,

По тумані в день осінній,

А зимою по тих хвилях,

Що припали білим снігом.

Ось де жив той Навадага,-

У долині Тавазента

Серед тиші пишних луків».

 

Там мені співав він пісню,

Говорив про Гайавату,

Про той день, коли він вперше

Сей предивний світ угледів,

Як він жив і як молився,

Як він з сили вибивався,

Як за свій народ боровся,

За його щасливу долю.

 

Ви, хто любите природу,

Сутінь лісу, шелест листя,

В сяйві сонячнім долину,

І дощі, і завірюхи,

І річки, що рвуться вдалеч

В неприступних нетрях бору,

І на горах грюкіт грому,

Що лунає - наче б’ються,

Лопотять орлині крила,-

Ви послухайте сю пісню

Непочатої природи -

Пісню сю про Гайавату.

 

Ви, хто любите легенди

І красу балад народних,

Сей далекий, ніжний голос

Днів, давно-давно минулих,

Голос тихої задуми,

Що бринить нам ледве чутно,

Так наївно, що не знаєш:

Пісня се чи, може, казка,-

Ви послухайте і сюю

Оджибуейськую легенду,

Що співа про Гайавату.

 

Ви, в чиїм серці не погасла

Віра в Бога і природу,

В іскру Божу у людини,

Ви, хто знаєте, що завжди

Людське серце знало муки,

Знало сумніви і сльози

І у царство правди рвалось,

Що крізь темряву глибоку

Нас веде рука Господня

І підтримує у стомі,-

Ви послухайте сей щирий,

Сей переказ первостайний,

Пісню сю про Гайавату.

 

Ви, що ходите весною

По околицях зелених,

Де схиливсь на огорожу,

Що посивіла від моху,

Барбарис гіллям червоним;

Ви, що іноді в задумі

Сидите на кладовищі

І прочитуєте напис

На пожовклому камінні,

Напис простий, некрикливий,

Але повний смутку-горя,

Повний віри і любові,-

Ви й сей напис прочитайте

Над могилою старою -

Пісню сю про Гайавату.

 

I
ЛЮЛЬКА ЗГОДИ

 

 

На верхів’ї Скель Червоних,

Скель Великої Плащини,

Там стояв Життя Владика,

Гітчі-Маніто могучий,

І з верхів’я Скель Червоних

Він до себе звав народи,

Звідусіль людей скликав він.

 

Від слідів його неслася

І тремтіла в сяйві ранку

Річка, падаючи з кручі

І займаючись мітлою.

І провів перстом Владика

Путь лучкову по долині

І сказав, провівши, річці:

«Ось тобі навік дорога».

Від червоного бескета

Одломив рукою камінь

І зліпив із нього люльку,

І оздобив візерунком.

А над річкою він вирвав

Очеретяну стеблину

І цибух зробив для люльки;

І червоною корою

Із лози набив він люльку,

І дихнув на ліс зелений.

І від подиху у лісі

Загойдались раптом віти

І, зустрівшись, зайнялися;

І на горах на високих

Запалив їм Люльку Згоди

Гітчі-Маніто могучий

На ознаку, що на раду

Всі народи він скликає.

 

Вився дим поволі, тихо

В сяйві сонячного ранку:

Спочатку - мов темна смужка,

Потім - наче синя пара,

Закруглявся у повітрі,

Як зимою ліс верхів’ям,

Сніжно-білими клубками

Плив все вгору, вище й вище

І торкнувся врешті неба,

І розлився, розкотився

В сизих хвилях над землею.

 

Із долини Тавазента,

Із долини Вайомінга,

Із лісної Тоскалузи,

Від Скелястих Гір далеких,

Від озер Країни Снігу,-

Звідусіль усі народи

Дим угледіли на небі,

Дим, що йшов із Люльки Згоди.

 

І пророки всіх народів

Їм сказали: «То Поквана!

Сим далеким синім димом,

Що лозою в небі в’ється,

Що рукою наче

1 2 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лонгфелло. Пісня про Гайавату, Олександр Олесь"