Читати книгу - "Чарівні дарунки, Народні"

Жили собі два братики — Сашко і Мишко. Сашко завжди допомагавмамі з татом, а Мишко був ледачим та вередливим. Усе йому було не так:то у Сашка іграшка краща, то він каші не їстиме, то в дитсадок не піде.

Цілий рік святий Миколай спостерігав за хлопцями. Тому Сашкові вінприготував велику торбу іграшок та солодощів, а Мишкові — нічого.

Вночі Миколай поклав свої подарунки Сашкові біля ліжка. Чортик Антипко,який це бачив, поклав на ковдру Мишка різки і розбудив його:

— Вставай, хлопче, Миколай приніс вам з братом подаруночки. Тобі —різки, а Сашку — цілу торбину смаколиків і конструктор.

— Отак завжди! — обурився Мишко. — Все дістається цьому мазунчику!

— Але ж ти розумний хлопчик! Поки Сашко спить, поміняй Миколаєвідарунки місцями: собі забери торбу, айому поклади різки.

Мишко так і зробив. Сашко незрозумів, чим він так розсердивсвятого Миколая.

А Мишко такреготав, що аж по-давився солодощами,яких напхав повен рот.

Сашко вдягнувся,узяв свої різки і ви-йшов надвір.

— От бачиш, зате, що ти добре по-водився, Миколайподарував тобі різ-ки, — підскочив до ньогоАнтипко, — а Мишку —он скільки всього!Отже, капосним бутивигідніше.

— Я не хочу бути таким, як Мишко, — відмахнувсяСашко. — Я не знаю, чому Миколай так зробив, але довіряю йому.

— От дурненький, — розчаровано пирхнув Антипко, роззирнувся довколаі побачив дівчинку на ковзанці. Він тут же поставив їй підніжку — дівчинкаперечепилася і впала на лід.

— Ану геть звідси! — крикнув Сашко і вперіщив Антипка різкою по спині.Антипко заверещав і утік, а Сашко допоміг дівчинці підвестися.

— Знаєш, мені Миколай стільки цукерок подарував, що я боюся луснути, —усміхнулась Сашкові дівчинка. — Ходімо, я тебе пригощу.

А Мишко, який не хотів ні з ким ділитися, так об’ївся солодощами, щов нього довго болів живіт. Бо Миколаєві подарунки чарівні: добрим вонивиходять на добре, а злим — на зле.

Юстина Телішевська

намалювала Мар'яна Фляк