Читати біографію - "Іван Франко"

Народження та перші роки життя

Народився Іван Якович Франко у 1856 році у невеликому селі Нагуєвичі, яке на той час було частиною Самбірського адміністративного округу. Яків Франко, батько майбутнього письменника, був досить далеким від цієї професії, оскільки був ковалем. Він помер у 1865 році, коли маленькому сину було лише 9 років. Мати Івана – Марія – походила з роду збіднілих шляхтичів. Відразу після смерті чоловіка вона вийшла заміж вдруге за молодого Григорія Гаврилика, який уважно ставився до дітей нової жінки та намагався дати їм максимум зі своїх можливостей.

Попри те, що Франко рано став сиротою, йому вдалося отримати фундаментальну освіту. Якщо перші уроки з української мови йому давав власний дядько Павло Кульчицький, то надалі він почав навчатися в Дрогобичі у спеціалізованій школі, навчання у якій проводилося німецькою мовою.

Істотний вплив на формування світогляду молодого хлопця мав його класний керівник Іван Верхратський, який заохочував дітей до читання та знайомив їх з доробком таких фундаментальних постатей української культури як Тарас Шевченко та Михайло Драгоманов. Він відразу помітив здібності Франка та приділяв йому багато часу навіть поза класним навчанням.

Навчання в університеті

Дрогобицьку гімназію Іван Якович закінчив у 1875 році, і в тому ж році він вступив до одного з найвизначніших навчальних закладів того часу – Львівського університету. Він обрав філософський факультет, але активно вивчав мови та літературу. Оскільки на той час він був вже сиротою, то сам опікувався власним забезпеченням. Зокрема, він почав заробляти тим, що додатково займався з дітьми, навчаючи їх інших мов та літературі. У студентські роки Франко також брав участь у товаристві «Академический кружок». Саме в журналі, який видавався зусиллями його членів, Франко друкує перші свої твори.

Основна спеціальність

Впродовж усіх десятиліть, які Франко присвятив своїй письменницькій творчості, з-під його пера вийшли не тільки драматичні та поетичні твори, але й багато робіт з етнології, мистецтвознавства та фольклористики. Він також приділяв увагу перекладанню на українську мову збірок видатних зарубіжних авторів. Загальна їх кількість перевищує 60 одиниць. Його спадщина складається з приблизно тисячі унікальних творів, написаних українською, чеською, болгарською та польською мовами.

Формування світогляду та письменницька діяльність

Основною постаттю, яка вплинула на особисті погляди письменника, вважається Михайло Драгоманов. Його три листи, написані до редакції видання «Друг», спонукали Франка стати радикальним соціалістом, через що він був засуджений австрійськими жандармами чотири рази. Перший арешт припав на 1877 рік. В цей час автор ще навчався в університеті, тому був змушений на деякий час припинити навчання.

З 1870 року Франко починає працювати журналістом, паралельно пробуючи себе у якості публіциста. До 1880 року – це десятиліття, як він віддав роботі над молодіжним журналом «Товариш», «Громадський друг» та альманахом «Молот» та «Дзвін». За словами біографів, це був цікавий для молодого письменника час, який сформував його як громадського діяча.

Засновником першої в межах тогочасної України Русько-української радикальної партії також став Іван Франко. Робота партії передбачала наявність відповідного друкованого видання – газети «Народ», видавництво якої також входило до переліку обов’язків письменника.

З 1880 до 1897 року Франко багато працює на літературно-науковому поприщі. Разом зі своєю дружиною Ольгою він видавав журнал «Житє і слово», який на той час відповідав усім вимогам, які висувалися до журналів та газет європейського формату.

Особисте життя

Любовна лірика – одна з головних тем у творчому доробку письменника. Це пов’язано з тим, що стосунки з жінками мали величезний вплив на Івана Яковича, тому закономірно, що вони відобразилися в його віршах.

Впродовж усього життя Франко мав три повноцінні романи: з Ольгою Рошкевич, Юзефою Дзвонсковською та Целіною Журовською. Але дружиною з них стала тільки Ольга Рошкевич, на якій він одружився у 1886 році. В цьому шлюбі народилося троє синів та одна донька, до яких Франко був прив’язаний до кінця своїх днів. Він часто їздив з ними на відпочинок та прищеплював любов до літератури та історії.

Останні роки письменника

Попри міцну та велику родину, яку Іванові Яковичу вдалося побудувати впродовж життя, останні роки він проводів на самоті. З 1900 року розпочався важкий для родини час – загострилося психічне захворювання дружини митця Ольги, яка потребувала догляду та постійного лікування. У 1908 році захворів і сам Франко. В нього діагностували ревматоїдний поліартрит, обумовлений інфекційною природою. Хвороба протікала вкрай важко, тому з часом руки письменника були паралізованими.

Помер Іван Якович Франко 28 травня 1916 року у досить зрілому на той час віці – у 59 років.

Читати всі твори Івана Франка