Читати книгу - "Годинник часу, Народні"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Народні
- 271
- 0
- 27.05.22
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жив собі звичайнісінький хлопець на ім’я Артем.
Йому було небагато, але й не мало — 10 років. Був він дуже розумним. Найулюбленішим предметом у нього була «Історія».
Одного разу Артем зайшов до магазину годинників. Хлопчик звернувся до продавця:
— Доброго дня. А ви не підкажете, який у вас найкращий годинник?
— Годинник часу, — відповів той.
— А скільки він коштує?— запитав хлопець.
— Він безкоштовний. Його можна отримати, якщо любиш мандрувати в минулому. Ну то що, береш його? — поцікавився продавець.
Артем трохи подумав, але так важко було втриматися від спокуси — пригоди. Він завмер біля продавця, який почав крутити стрілку на 400 років назад.
Пролунало чарівне слово:
«Вогнестрілоблискавка», — і хлопець зник, навіть не помітивши, як відбулося перенесення...
Пожовклі трави наповнювали повітря дивним ароматом. Розігріта пара, піднімаючись до неба, утворювала невидимі хвилі чарівного океану. Та раптом Артем побачив чоловіка у козацькому жупані, який уважно розглядав його. Він підійшов до незнайомця, привітався.
— Добридень, добродію. Мене звати Артем. А ви хто такий будете?
— Добридень, юначе. Бачу, українського ти роду та і козаком виглядаєш міцним. Мене кличуть Богданом, а величають Хмельницьким, — відповів чоловік.
— Богдан Хмельницький? — аж присів від здивування Артем. — Той видатний гетьман?
— Той чи не той — не знаю, а що гетьман — то правда.
— А можна мені козаком стати? — невпевнено запитав хлопець.
— А чому б і ні. Ходімо зі мною, навчимо тебе з побратимами козацької науки.
За дві години мандрівки вони опи-нилися у справжньому козацькому курені. Богдан Хмельницький познайомив хлопця з козаками. Проте наука мала розпочатися зранку.
Артем сподобався гетьманові, тож і вирішив той зробити з хлопця січового лучника, тим паче, що свого вони втратили в останньому бою з ворогами...
Щойно заспівали треті півні, як Артема розбудили козаки:
— Пішли, брате, козацької науки вчитися.
Першим завданням було з 50 метрів влучити стрілою у метрову мішень, другим — у 50-сантиметрову. Третім випробуванням став постріл з такої ж відстані у мішень меншу за попередню ще на десять сантиметрів, а четвертим — у 30-сантиметрову. Наступним завданням був біг із перешкодами з прицільними пострілами у мішень розміром лише 20 сантиметрів.
Нарешті хлопець відбув усі тренування та випробування. Настав час йти на війну. Була дуже важка та кровопролитна битва з ворогами, проте наша армія перемогла.
Утомлений Артем сидів і відпочивав біля пагорбу. До нього підійшов гетьман і промовив:
— Славний ти воїн, синку, тож за свою сміливість і відвагу проси все, що побажаєш.
Артем трохи зніяковів, а потім відповів:
— Я дуже хочу побувати вдома.
— Знаю, хлопче, знаю, — відповів Богдан Хмельницький і хитрувато усміхнувся.
— Є в мене те, що тобі потрібно.
Він дістав з кишені невеликий годинник, схожий на той, що був у крамниці, і промовив: «Вогнестрілоблискавка».
Артемко вмить опинився у своєму часі, в тому ж таки магазині. Продавець привітав хлопчика з поверненням і подарував йому годинника. Артемко щасливий побіг додому.
Роман Гридковець, 11 років
Малюнки Юлії Тверітіної
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Годинник часу, Народні», після закриття браузера.