Читати книгу - "Під однією зірочкою, Шимборська Віслава"
- Жанр: 💙 Зарубіжна література
- Автор: Шимборська Віслава
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Під однією зірочкою
Перекладач: Г.Кочур
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
Перепрошую випадковість, що зву її доконечністю.
Перепрошую доконечність, якщо все ж таки помиляюсь.
Нехай не сердиться щастя, що беру його ніби власне.
Нехай дарують померлі, що в пам'яті ледве жевріють.
Перепрошую час за безмір світу, не баченого протягом миті.
Перепрошую давнє кохання, що нове вважаю за перше.
Простіть мені, війни далекі, що приношу квіти додому.
Простіть мені, рани відкриті, що собі я вколола пальця.
Перепрошую тих, що в безодні волають, за менует на платівці.
Перепрошую всіх людей на вокзалах за сон о п'ятій перед світанком.
Даруй, надіє зацькована, що інколи я сміюся.
Даруйте мені, пустелі, що ложки води не несу вам.
Ти, яструбе, протягом років той самий, у клітці тій самій,
без руху, з поглядом завше наміреним в цятку ту саму, —
даруй мені, навіть якби ти був лиш опудалом птаха.
Даруй мені, зрубане дерево, за чотири ноги стола.
Даруйте, великі питання, за відповіді маленькі.
Правдо, не приділяй мені ти надто багато уваги.
Поваго, вияви, прошу, до мене великодушність.
Стерп, таємнице буття, що нитки я смикаю з твого шлейфа.
Не винувать мене, душе, що нечасто я тебе маю.
Перепрошую все, що не можу бути я скрізь і всюди.
Перепрошую всіх, що не вмію кожним і кожною бути.
Знаю, що, поки живу я, ніщо мене не виправдовує,
адже й сама собі я на перешкоді стою.
Не кривдься на мене, мово, що позичаю слів патетичних,
а тоді докладаю праці, щоб вони видавались легкими.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під однією зірочкою, Шимборська Віслава», після закриття браузера.