Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Право на другий шанс, Тая Смоленська 📚 - Українською

Читати книгу - "Право на другий шанс, Тая Смоленська"

810
0
29.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Право на другий шанс" автора Тая Смоленська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Право на другий шанс, Тая Смоленська» була написана автором - Тая Смоленська, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман".
Поділитися книгою "Право на другий шанс, Тая Смоленська" в соціальних мережах: 
В день коли я дізнаюся про свою вагітність, я стаю свідком зради свого чоловіка. Мої почуття розтоптані, я повністю розбита. Попереду розлучення і невідомість.

Я ніколи не зможу пробачити його, тому не зізнаюся, що ношу під серцем нашу дитину.

Ось тільки три роки потому ми зустрічаємося знову. Я - консультант в магазині одягу. Він - з обручкою на пальці, як завжди бездоганний і вишуканий. Я думала, що почуття давно залишилися в минулому, ось тільки серце чомусь б'ється, немов шалене, в грудях. Як і в першу нашу зустріч ...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:
Глава 1

Дві червоні смужки на тесті обрадували мене більше, ніж позашляховик, який кілька місяців тому купив мені чоловік. 
 
Чотири довгих роки у нас з чоловіком не виходило з дітьми і ось довгоочікуване щастя! Губи самі по собі розтягнулися в посмішці, я притиснула долоню до зовсім плоского живота, прикрила повіки і подумки подякувала Богові за чудо. 
 
Не буду брехати, але я вже зневірилася. Пігулки, походи по лікарях, аналізи: здавалося, цьому не буде кінця. Я вже ні на що не сподівалася, впала в депресію, змирилася з тим, що назавжди залишуся бездітною, і в найнеочікуваніший момент це сталося. 
 
Я мусила повідомити чоловікові! Сил терпіти більше не було. Знаю, у нього сьогодні важлива нарада в офісі, в останні місяці він завалений роботою, приходить пізно вночі, мотається по відрядженнях, але тримати в собі таку новину не можу. 
 
Ще раз уважно дивлюся на тест , бажаючи переконатися що дві смужки мені не привиділися і виходжу з ванної кімнати, наспіх вибираючи з гардероба літній сарафан і туфлі. Говорити по телефону про свою вагітність не збираюся, це потрібно зробити особисто. Щоб побачити як загориться вогник в його очах, щоб мати можливість обійняти його, розділити це щастя разом з ним. 
 
Всю дорогу я намагалася уявити реакцію Артема, підбирала слова, руки тремтіли від хвилювання. На мить засумнівалася - а раптом тест збрехав? Але потім згадала що за ці роки жодного разу не траплялося мені бачити двох смужок. Ну, ні, в цей раз все точно вийшло! 
 
Я насилу припаркувалася перед бізнес центром, водила я як і раніше погано, але мій інструктор переконував, що мені просто не вистачає досвіду, потенціал в мені є, тому при кожному випадку я намагалася не користуватися послугами таксі, а сама сідати за кермо. 
 
Я роблю кілька глибоких вдихів, збираючись з думками і штовхаю стулки скляних дверей.

Мій чоловік - генеральний директор великої компанії. Про такого чоловіка як він мріє кожна жінка, але вибрав він мене. Вірніше, ми одружилися сім років тому, йому було двадцять дев'ять, а мені двадцять два. Я тільки завершила навчання, Артем  вже домігся небувалих висот в своєму віці, але був не такий багатий і успішний як зараз. Тоді у нас була двокімнатна квартира в старій хрущовці, але в ній ми провели найкращі роки в своєму житті. 
 
Це було кохання з першого погляду. Пристрасть, іскри, вогонь - все було по-справжньому. 
 
- Артем у себе? - запитала у його секретарки, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу. 
 
- Ем-м, ні, Артем Олександрович пішов ще вранці, попередив що у нього якісь сімейні справи, - підняла на мене свій погляд Світлана. 
 
Чесно кажучи, я завжди недолюблювала її. Надто вже відверте декольте було у її блуз, а ще вона завжди пожирала поглядом мого чоловіка і форми у неї були занадто пишними. Гаразд, зізнаюся, я ревную чоловіка до кожної жінки, що крутиться поруч з ним. 
 
- А, напевно ми розминулися, - промовила я розгублено, не розуміючи куди міг поїхати Артем. Щось у батьків сталося? - Гаразд, спасибі за інформацію, Світлана, я тоді піду. 
 
Дівчина кивнула мені у відповідь, я ж можу заприсягтися, що в її погляді промайнуло єхидство. Немов вона знала те, чого не знала я. 
 
Поки чекаю ліфт, вирішую подзвонити чоловіку і уточнити коли він буде вдома. Кілька коротких гудків і Артем скидає виклик, а слідом приходить повідомлення: 
 
 «На нараді». 
 
Мене немов облило холодною водою. Він бреше. Але навіщо? 
 
 «Коли будеш вдома? Потрібно поговорити, у мене є хороші новини », - пишу у відповідь. 
 
« Пізно, лягай спати без мене ».

Дихати стає важко. Посмішка остаточно сповзає з мого обличчя. Я намагаюся не думати про всякі дурниці, не псувати цей прекрасний день, але не виходить. А ще ці дивні погляди підлеглих Артема навколо і перешіптування ... Мене наздоганяє параноя. Артем змінює мені з кимось із офісу? 
 
Ну, ні. Бути такого не може. Я справжня дурепа, якщо підозрюю свого чоловіка в зраді. Адже він шалено кохає мене. І у нас все добре у стосунках. 
 
Коли виходжу на вулицю не можу ні на чому зосередитися. Дурні думки все ніяк не покидають голову. Я просто сиджу в салоні свого автомобіля і дивлюся в одну точку, а потім раптом згадую, що на наших з ним машинах стоїть автотрекер на випадок викрадення. 
 
Тремтячими пальцями знаходжу програму відстеження, дуже довго намагаюся згадати пароль, врешті-решт доводиться дзвонити в службу підтримки, для його відновлення, але вже через годину я бачу точку, що позначає автомобіль Артема. І ця точка знаходиться в центрі міста. Недалеко від бізнес центру. Прямо перед готелем Four seasons.

Друзі, рада бачити вас у своїй історії! Буду вам вдячна за підтримку у вигляді зірочок та коментарів! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Право на другий шанс, Тая Смоленська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Право на другий шанс, Тая Смоленська"