Читати книгу - "Кращий друг мого чоловіка, Тая Смоленська"
- Жанр: 💙 Сучасний любовний роман
- Автор: Тая Смоленська
- 923
- 0
- 19.12.23
Шукайте справжню магію в цій незабутній книзі від талановитої авторки Таї Смоленської! 😊
Про книгу: 🌟 У захоплюючому романі "Кращий друг мого чоловіка" вас чекає непередбачувана історія кохання, заворожуючі персонажі та несподівані повороти подій. Однак, головним таємницею книги є саме виявлення себе, в пошуку та розумінні власних почуттів.
🌈 Головний герой: Ірина, сучасна жінка, що зіткнулася зі складним вибором між обов'язками та справжньою любов'ю. Її сильний характер та внутрішній конфлікт зачаровують читача, переносячи його у вир реальних почуттів та розчарувань.
🖋 Про автора: Таї Смоленська - це не лише ім'я, але й талановита особистість, яка вміло вплітає в свої твори відблиски власного досвіду та неймовірну емоційність. Її слова - це як ключі до світу, де кожна історія - це новий світ, що чекає на свого читача.
🌐 ReadUkrainianBooks.com: Відкрийте для себе безмежний світ літературних шедеврів на ReadUkrainianBooks.com! 🌍 На нашому сайті ви можете безкоштовно та без реєстрації насолоджуватися бестселерами та найкращими творами світової літератури українською мовою. Читання українською - це не тільки розвага, але і важлива частина нашої культури та мови. 📖✨
🇺🇦 Читайте українською, підтримуйте розвиток! 🇺🇦 Це не лише захоплення, але й важливий крок до збереження та розвитку мови та культури.
Не пропустіть шанс зануритися у світ почуттів разом із "Кращим другом мого чоловіка". Завітайте на ReadUkrainianBooks.com та відкрийте для себе нові горизонти у світі слова та відчуттів! 🌺💫
Читати ще книги автора Таї Смоленської:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Телефон у кишені завібрував прямо під час наради. Генерал щось говорив, вичитував ледарів, нічого нового. Все як завжди. Я дістаю телефон із кишені і хмурюся. Дзвонить Оля. Від неї півроку ніяких звісток не було, у грудях занило від спогадів, але я заштовхнув глибше це почуття і скинув дзвінок, проте Оля знову набирає.
Погане передчуття засмоктало під ложечкою. Добре, що я стою поруч із виходом і можу непомітно прослизнути до коридора. Приймаю виклик і квапливо, без вітань попереджаю:
- Оль, у мене нарада, щось термінове?
Серце завмирає, коли чую її важкий подих і здавлений схлип.
- Максиме, ти можеш приїхати? Будь ласка, мені так страшно! – жалібним голосом вимовляє вона, і я одразу напружуюсь.
- Що трапилося? Ти де? Іван знову за старе взявся?
Потім розумію, що її колишній чоловік, а за сумісництвом колись мій найкращий друг, зараз на тій самій нараді, що й я. Ми працюємо в одному відділі. Тому справа точно не в ньому. Тоді у чому?
- Оля! - Я починаю нервувати. Коли в Олі неприємності, я чомусь завжди нервую. Хоча не повинен.
- Я в пологовому будинку, Максиме, - здавлено і зовсім тихо повідомляє вона.
- Який пологовий будинок? Що ти там взагалі робиш? – Не розумію, що відбувається, але десь у голові вже формуються припущення.
- Буду народжувати.
- Вибач що? - Напрягаюся, намагаючись зрозуміти, мені почулося або вона серйозно зараз.
- Малюкові ще рано з'являтися на світ, Максиме. А в мене температура третій день під сорок, лікарі прийняли рішення про екстрений кесарів розтин, - плутано затараторила вона.- Будь ласка, я тебе більше ні про що ніколи не попрошу, просто приїдь про всяк випадок, можеш навіть не заходити. Просто для підстрахування. Коли дізнаєшся, що я народила і з нами з дитиною все гаразд, можеш поїхати. Я боюся, що з малюком щось трапиться і потрібно буде підписати дозвіл на термінову операцію або транспортування, а я буду непритомна.
Я ковтаю. Прикриваю повіки. Стримую свій гнів.
- Олю, яка дитина? Ми ж з тобою вдвох прийняли рішення, що дитина нам не потрібна, – мій голос звучить жорстко і грубо в цій ситуації, але це якийсь абсурд.
– Нам – ні. А мені потрібна, Максиме. Дуже потрібна, – її слова просякнуті страхом та гіркотою. - Я клянуся, я б тебе ніколи не потурбувала, якби не це. Мені так страшно ніколи не було.
- Який пологовий будинок? – сухо цікавлюся я, поки що зовсім не розумію, що робитиму з цим усім.
– П'ятий.
- Я їду.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кращий друг мого чоловіка, Тая Смоленська», після закриття браузера.
