Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Король шрамів, Лі Бардуго 📚 - Українською

Читати книгу - "Король шрамів, Лі Бардуго"

2 786
0
19.11.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Король шрамів" автора Лі Бардуго. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Король шрамів, Лі Бардуго» була написана автором - Лі Бардуго, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Фентезі".
Поділитися книгою "Король шрамів, Лі Бардуго" в соціальних мережах: 

📚 Вітаємо на readukrainianbooks.com, вашому вірному провіднику у світі літератури! Сьогодні ми презентуємо вам книгу, яка стала справжнім бестселером і завоювала серця читачів у всьому світі - "Король шрамів" від видатної авторки Лі Бардуго. На нашому сайті ви можете насолоджуватися цією книгою та багатьма іншими абсолютно безкоштовно, без необхідності реєстрації та українською мовою.

👑 Головний герой цього захоплюючого роману - молодий і завзятий Аліна Старкова. Її життя перевертається з ніг на голову, коли вона виявляє в собі надзвичайну силу, здатну виконувати дивовижні дії. Але з цією силою приходить і велика відповідальність, адже вона може змінити хід подій в світі, де влада належить шістнадцяти королівствам і загроза існує з кожним кроком. Героїня повинна стати легендою, але за її успіхом стоїть безліч випробувань та небезпек.

🖋 Авторка Лі Бардуго - це визнаний майстер слова та талановитий сюжетник. Вона створила унікальний світ з власними правилами і персонажами, які приковують вашу увагу з перших рядків.

🌍 Readukrainianbooks.com - це ваш можливість відкрити для себе світову класику та твори українських авторів в будь-який час. Ми прагнемо зробити літературу доступною для кожного і завжди готові ділитися з вами найкращими творами.

📚 "Король шрамів" - це захоплююча пригода, що розкриває силу внутрішнього боротьби та самовідкриття. Ця книга запам'ятається вам надовго і залишить слід в серці. Приєднуйтесь до нас на readukrainianbooks.com та дозвольте цій історії зачарувати вас! 👑📚🌟


Читати ще книги автора Лі Бардуго:
Дев'ятий дім, Лі Бардуго
Шістка воронів
Королівство шахраїв

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 124
Перейти на сторінку:

2022

ISBN 978-966-982-968-9 (epub)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Електронна версія створена за виданням:

Grishaverse logo and Grishaverse monogram used on cover and spine with permission. ™ and © 2017 Leigh Bardugo

Перекладено за виданням:

Bardugo L. King of Scars. / Leigh Bardugo. — New York : Macmillan Publishing Group, LLC, 2019. — 544 р.

Переклад з англійської Єлени Даскал

Дизайнер обкладинки Валерія Прядко

Бардуґо Л.

Б24 Король шрамів / Лі Бардуґо ; пер. з англ. Є. Даскал. — Х. : Віват, 2022. — 528 с. — (Серія «Художня література», ISBN 978-966-942-826-4).

ISBN 978-966-982-691-6 (укр.)

ISBN 978-1-250-14228-3 (англ.)

Равка оповита негодою і нестабільністю. А молодий король Ніколаї Ланцов дедалі частіше ночами обертається на небезпечну почвару. Генерал Зоя Назяленскі стала свідком смерті свого наставника й воскресіння запеклого ворога. Тепер усе, чим вона живе, — захист гришників у всьому світі, убезпечення трону Равки й порятунок Ніколаї. Та поки Зоя відчайдушно шукає ліки від загадкової хвороби свого короля, гришники опиняються під загрозою: їхні надможливості намагаються обернути на щось небезпечне, підкоривши волю потужним синтетичним наркотиком. Тим часом темна магія всередині Ніколаї відчутно міцнішає. Єдиний шанс на спасіння для нього — ризикнути всім заради порятунку Равки й себе самого. Внутрішній демон Ніколаї загрозливий і могутній, пошрамований століттями перемог. Але є шрами, які не загоїти, бо вони приховують таємні рани минулого і секрети цілих світів…

УДК 821.111(73)

© Leigh Bardugo, 2019

© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2022

Морґан Фахей — генералові у воєнні часи, порадниці в мирні, найдорожчій подружці та (здебільшого) великодушній королеві

Потопельник

1

Діма

Діма раніше за інших почув, як гупнули двері стайні. Кухня в невеличкому фермерському будиночку кипіла, як горщик на плиті: вікна щільно зачинили, остерігаючись бурі, повітря всередині було тепле й вологе. Стіни деренчали від клекітливого галасу Діминих братів, які базікали, перериваючи один одного, поки мама мугикала й тупала ногою в такт незнайомій хлопцеві пісні. Жінка туго напнула на колінах розірваний рукав татової сорочки, і голка дзьобала тканину з непевним ритмом голодного горобця, а пасмо вовняної пряжі звивалося між пальцями, схоже на витонченого хробака.

Діма був наймолодший з-поміж шістьох хлопців — пізня дитина, народжена багато років по тому, як лікар, котрий щоліта з’являвся в їхньому селі, сказав жінці, що вона більше не матиме дітей. «Несподіване благословення», — казала мама, притискаючи Діму й метушливо піклуючись про нього, коли решта бралася до важкої поденної роботи. «Небажана голодна пелька», — пхикав його старший брат — Пьотр.

Позаяк Діма був такий маленький, він залишався осторонь від братерських жартів, про нього забували під час галасливих домашніх суперечок; і саме через це того осіннього вечора, стоячи біля мийки й намилюючи останні горщики, які брати навмисно залишили йому, тільки хлопчик почув беззаперечне «гуп» дверей у стайні. Діма заходився ретельніше шкрябати, заповзявшись закінчити роботу й улягтися, перш ніж комусь спаде на думку відправити його в темряву. Він чув, як їхня собака Молнія скавчить на ґанку перед кухнею, випрошуючи недоїдки та благаючи пустити її поспати в теплí, поки надворі люто завиватиме вітер.

Гілки шмагали віконні шибки. Мама підвела голову, похмурі зморшки навколо рота поглибшали. Жінка розгнівано глипнула, немов могла покарати вітер, відправивши його спати без вечері.

— Зима настає дедалі раніше й затримується надовго.

— Гм-м-м, — озвався тато, — точнісінько, як твоя матір.

Мама легенько кóпнула його черевиком.

Того вечора вона залишила в запічку скляночку з квасом — подарунок домовикам, котрі охороняли ферму і спали в теплі за старою металевою грубкою. Принаймні мама так казала. Тато лише закочував очі й жалівся, що вона марнує добрий квас.

Діма знав, що, коли всі вкладуться спати, Пьотр вижлуктає його й закусить скибочкою медівника, який мама загорнула в шмату.

— Тебе переслідуватиме бабчин привид, — іноді попереджав його Діма.

Але Пьотр лише витирав рукавом підборіддя й казав:

— Привидів не існує, дурню малий. Бабу Галину зжерли на обід хробаки на цвинтарі, і з тобою буде те саме, якщо не стулиш пельку.

А тепер Пьотр нахилився і дав Дімі добрячого штурхана. Малий часто розмірковував, чи не робить брат, бува, якихось особливих вправ, щоб лікті ставали гострішими.

— Чув? — поцікавився брат.

— Там нíчого чути, — озвався Діма, а серце втекло в п’яти. Двері стайні…

— Там щось намагається перечекати бурю. — То, виходить, брат просто хотів його налякати.

— Не будь дурнем, — кинув Діма, але відчув полегшення.

— Послухай, — не вгавав Пьотр, і, коли вітер струсонув дах будинку, а в каміні зашипів вогонь, малому здалося, наче він почув ще щось, окрім негоди: тоненький віддалений крик, схожий на виття голодного звіра або дитяче голосіння. — Шугаючи цвинтарем, вітер будить духів усіх дітей, котрі померли нехрещеними. Маленьчиків. І ті вирушають на пошуки душ, які можна вкрасти, аби виторгувати собі шлях на небеса.

Пьотр нахилився нижче й тицьнув брата пальцем у плече.

— Вони завжди забирають наймолодших.

Дімі вже було вісім — достатньо, щоб поводитися розумніше, та він однаково прикипів поглядом до темних вікон і залитого місячним світлом подвір’я, де розхитувалися й вигиналися на вітру дерева. Здригнувся. Він міг присягнутися… лише на мить міг присягнутися, що побачив, як двір похапцем перетнула якась тінь, темна пляма, значно більша за птаху.

Пьотр розреготався і хлюпнув на брата мильною водою.

— Закладаюся, ти щодня стаєш більш дурноверхим. Кому потрібна твоя маленька нікчемна душа?

«Пьотр просто злиться, адже до тебе він був наймолодший, — завжди заспокоювала Діму мама. — Тобі слід спробувати ставитися до брата прихильніше: хай навіть він старший, але не мудріший».

Діма намагався. Щиро намагався. Але іноді йому хотілося добряче відлупцювати брата й подивитися, як йому сподобається бути маленьким. Вітер ущух, і в тиші, що несподівано запала, більше ніщо не приховувало різкого гупання, яке луною розляглося у дворі.

— Хто не зачинив дверей до стайні? — запитав тато.

— Сьогодні стайні мав перевірити Діма, — шляхетно нагадав Пьотр, і всі брати зібралися навколо стола, розквоктавшись, як знервовані кури.

— Я їх зачинив, — запротестував малий. — І засув закріпив!

Тато відкинувся на стільці.

— То звук я собі вигадав?

— Він, мабуть, думає, що то привид, — вставив свої три копійки Пьотр.

Мама підвела очі від штопання.

— Дімо, ти мусиш піти зачинити двері й замкнути їх на засув.

— Я зроблю, — смиренно зітхнув Пьотр. — Усі знають, що Діма боїться темряви.

Проте малий відчув, що це перевірка. Тато чекає, що він не уникатиме відповідальності.

— Я не боюся, — заперечив. — Звичайно, піду й зачиню двері.

Хлопчик проігнорував самовдоволений братів вишкір, витер руки й натягнув пальто й шапку.

1 2 ... 124
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Король шрамів, Лі Бардуго», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Король шрамів, Лі Бардуго"