Читати книгу - "Як Братчик Кролик впорався з маслом, Гарріс Джоель Чандлер"
- Жанр: 💙 Зарубіжна література
- Автор: Гарріс Джоель Чандлер
- 185
- 0
- 03.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Були колись часи, — говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, — були колись часи — усі звірі жили дружно, як добрі сусіди.
От якось вирішили Братчик Кролик, і Братчик Лис, і Братчик Опосум усе добро своє тримати разом в одній коморі. Тільки в коморі дах почав протікати.
Братчик Кролик, і Братчик Лис, і Братчик Опосум зібралися його полагодити.
Роботи тут було чималенько, тож прихопили з собою обід. Усі харчі склали на купу, а масло, яке приніс Лис, поклали в криницю, щоб не розм'якло на сонці. І взялися до роботи.
Минув якийсь час — в животі у Кролика забурчало, занило. Все думає про маслечко Братчика Лиса. Як згадає про нього, аж слина капає.
"Відщипну я від нього малесенький шматочок, — подумав Кролик. — От тільки як мені звідси непомітно втекти?"
Працюють усі, працюють. А Братчик Кролик раптом підняв голову, вуха нашорошив і кричить:
— Тут я! Тут я! Чого вам треба?
Стрибнув із даху і геть пострибав.
Пострибав геть Кролик, озирнувся, ніхто за ним не біжить, і щодуху до криниці. Дістав маслечко, полизав і швидше до роботи.
— Де ти був, Братчику Кролику? — запитує Лис.
— Дітлахи мене кликали, — відповідає Братчик Кролик. — Біда сталася: стара моя захворіла.
Працюють вони, працюють. А масло Кролику дуже до смаку припало — ще хочеться. Підняв він голову, вуха нашорошив, гукає:
— Чую я! Чую! Вже йду!
Цього разу трохи довше біля маслечка затримався. Повернувся назад, а Лис і питає його, де це він був.
— До старої своєї бігав. Зовсім помирає, бідолашна!
Знову вдає Кролик, ніби кличуть його. Знову пострибав кудись. Так чисто вилизав відерце Кролик, що сам себе на денці побачив.
Вичистив насухо і щодуху назад.
— Ну, як Матінка Крільчиха? — цікавиться Братчик Лис.
— Боюсь, що померла вже, — відповідає Кролик.
І Братчик Лис, і Братчик Опосум почали плакати разом із ним.
Настав час обідати. Дістають вони свої харчі. А Кролик сидить сумний.
Старий Лис і Братчик Опосум і так і сяк намагаються його підбадьорити і втішити.
— Ти, Братчику Опосуме, збігай до криниці за маслом, — просить Лис, — а я тут похазяйную, на стіл накрию.
Братчик Опосум пострибав за маслом, коли це вже й назад стрибає, вуха тремтять, язик вивалив.
Старий Лис кричить:
— Що сталося, Братчику Опосуме?
— Біжіть краще самі, — каже Опосум. — Там масла — ані крихти!
— Куди ж воно поділося? — питає Лис.
— Схоже, що висохло, — відповідає Опосум.
Тут Кролик каже тихенько сумним голосом:
— У кого-небудь в роті розтануло, ось що!
Побігли вони з Опосумом до криниці — справді, масла ані крихти. Почали сперечатися, як таке диво могло статися. А Братчик Кролик раптом каже, що хтось сліди довкола криниці полишав. Якщо всі ляжуть спати, він спіймає злодія, який масло вкрав.
От лягли вони. Лис і Опосум — ті відразу заснули, а Кролик не спав. Як настав час вставати, він змастив Братчику Опосуму мордочку масляною лапкою, а сам пострибав, ум'яв обід мало не весь, повернувся, будить Братчика Лиса.
— Дивись-но, — каже, — у Братчика Опосума рот весь у маслі!
Розштовхали вони Братчика Опосума, кажуть йому: ти, мовляв, поцупив масло.
Опосум почав відмовлятись. А Братчик Лис — йому б якраз суддею бути — каже:
— Ти! Як же не ти? Хто перший бігав за маслом? Хто перший сказав про пропажу? У кого рот весь у маслі?
Бачить Опосум, притиснули його до стіни. Він і каже, що знає, як злодія знайти: треба розкласти велике багаття, усі будуть стрибати через нього, а хто впаде у вогонь — той, значить, і є злодюжка.
Кролик і Лис погодились, натягали хмизу велику, високу купу, а потім підпалили. Розгорівся вогонь гарненько. Вийшов уперед Братчик Кролик. Відійшов трішки, примірився та як стрибне — ну просто як птах перелетів через вогнище.
Потім вийшов уперед Братчик Лис. Відійшов трохи далі, поплював на руки, розбігся і — стриб! Низесенько пролетів, навіть кінчик хвоста припік.
— Ти бачив коли-небудь лиса, синку? — поцікавився дядечко Римус.
Джоель подумав, що, певно, бачив, але не зізнався у цьому.
— Так от, — продовжував старий, — наступного разу, як побачиш лиса, придивись гарнесенько, і ти побачиш у нього на кінчику хвоста білу відмітку. Ця мітка — пам'ятка від того багаття.
А як Братчик Опосум? — поцікався хлопчик.
А Старий Опосум як розбігся, як стрибонув — і просто в вогонь. Тут і кінець старому Опосуму.
— Але ж він зовсім і не крав масла, дядечку Римусе? — сказав хлопчик, який був дуже незадоволений таким несправедливим кінцем.
— Тут ти маєш рацію, друже! Так часто буває у світі: один наробить лиха, а інший за нього відповідає. Пам'ятаєш, як ти нацькував собаку на поросятко? Але ж не тобі прочуханки дали, а собаці!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як Братчик Кролик впорався з маслом, Гарріс Джоель Чандлер», після закриття браузера.